Війна в Україні – ДНЯЗ обмежує нашу країну у її спроможності протистояти Росії та КНДР
“Попри те, що Росія є однією з трьох держав-депозитаріїв ДНЯЗ, вона більше не підтримує санкцій проти Північної Кореї за її поведінку, особливо за розроблення атомної зброї поза межами ДНЯЗ”.
Аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Андреас Умланд та запрошений науковий співробітник вашингтонського Центру Генрі Л. Стімсона Вільям Альберк у статті “Неядерний тупик: чому Північній Кореї можна, а Україні зась” розповідають, що ні початок Москвою війни 2014 року та її ескалація 2022-го, ні повномасштабна участь у ній Пхеньяна десять років по тому не зменшили абсолютного обмеження Договором здатності України до ядерного стримування Росії. Сумлінне дотримання ДНЯЗ тепер ставить Україну в невигідне становище стосовно не одного, а двох власників атомної зброї — Росії як офіційної держави, що володіє ядерною зброєю, та Північної Кореї як держави, що не є учасником ДНЯЗ.
За словами експертів, участь Північної Кореї в цьому конфлікті й далі розширює його масштаби та починає перетворювати його на глобальну пожежу.
“Варто зазначити, що Північна Корея вийшла з ДНЯЗ 2003 року, тобто задовго до початку збільшення її участі в європейській війні. З моменту офіційного виходу з Договору понад двадцять років тому Пхеньян не був пов’язаний правилами ДНЯЗ. Він без обмежень виробляє та випробовує зброю попри те, що порушував Договір, іще коли був його членом, — із мінімальними наслідками. На сьогодні Північна Корея — одна з чотирьох держав світу, які володіють ядерною зброєю та не брали участі в Договорі про нерозповсюдження (інші три — Індія, Пакистан та Ізраїль)”, – йдеться у матеріалі.
Утім, кажуть аналітики, зміна статусу Пхеньяна в міжнародному ядерному порядку внаслідок виходу з ДНЯЗ має лише часткове значення для оцінювання наслідків участі тисяч військовослужбовців Північної Кореї у війні Росії проти України з листопада 2024 року.
Ця нова ситуація робить геополітичну роль Договору ще парадоксальнішою, ніж під час суто двосторонньої фази російсько-української війни з 2014 до 2023 року.
“Імплементація ДНЯЗ Україною та її неядерними союзниками виглядає подвійно невигідною: він не лише ставить їх у небезпечне становище щодо Росії як однієї з офіційних держав Договору, котрі володіють ядерною зброєю, а й обмежує їхній спектр дій стосовно військових акцій, які Північна Корея веде проти України. Отже, Україна перебуває під загрозою з боку держав, які володіють ядерною зброєю та мають два різні правові статуси, не маючи змоги в межах ДНЯЗ знайти вихід із цієї неймовірної та безпрецедентної ситуації”, – наголошується у статті.
Оскільки північнокорейські солдати зараз беруть участь у європейській війні, Київ і його європейські друзі могли б цілком виправдано розглянути можливість прямих воєнних дій проти Північної Кореї.
Однак, підкреслюють автори матеріалу, на відміну від свого східноазійського противника, Україна та більшість її союзників у Європі й інших країнах є неядерними державами, яким ДНЯЗ забороняє мати атомну зброю, і тому зазнають ядерного стримування з боку Північної Кореї.
“Україна та інші неядерні європейські країни тією чи іншою мірою страждають від участі КНДР в експансіоністській війні Росії. Однак як неядерні держави вони обмежені в діях здатністю Пхеньяна відповісти на будь-які акції на північнокорейській території ядерною відплатою”, – наголошується у матеріалі.
“Неучасть Північної Кореї в режимі нерозповсюдження забезпечує їй свободу міжнародних дій. Навпаки, дотримання Україною ДНЯЗ обмежує її спроможність захищатися від Росії та Північної Кореї, як це дозволено статтею 51 Статуту ООН. Хоч як парадоксально, ДНЯЗ з огляду на це сприяє міжнародній війні та її трансконтинентальному розширенню, а також дозволяє, або принаймні не перешкоджає територіальній експансії та ядерним погрозам. Доктор Джекіл перетворився на містера Хайда”, – додали аналітики.
Попри те, що Росія є однією з трьох держав-депозитаріїв ДНЯЗ, кажуть експерти, вона більше не підтримує санкцій проти Північної Кореї за її поведінку, особливо за розроблення атомної зброї поза межами ДНЯЗ. Натомість Росія підтримує ядерні амбіції Пхеньяна побічно та, можливо, навіть напряму.
Нагадаємо, кілька днів тому державний секретар США Ентоні Блінкен зазначав, що Москва розглядала варіант завдання ядерного удару по Україні, але Пекін застеріг Кремль від цього рішення.