Війна в Ірані – у ВООЗ готуються до ядерної катастрофи, але сподіваються, що її не станеться
У ВООЗ готуються, але сподіваються, що катастрофи не станеться.
Всесвітня організація охорони здоров’я готується до можливої ядерної катастрофи, якщо війна між Іраном та США загостриться ще більше, пише Politico. регіональний директор ВООЗ у східному Середземномор’ї Ханан Балхі в інтерв’ю виданню розповів, що співробітники ООН стежать за наслідками американо-ізраїльських атак на атомні об’єкти Ірану та залишаються «пильними» щодо будь-яких ядерних загроз.
«Найгірший сценарій — це ядерний інцидент, і це те, що нас найбільше турбує. Як би ми не готувались, ніщо не зможе запобігти шкоді, яка загрожує… регіону — і глобальному масштабу, якщо це врешті-решт станеться. Наслідки відчуватимуться десятиліттями», — сказав Балхі.
За його словами, персонал ВООЗ готовий до ядерного інциденту в його «ширшому сенсі», зокрема, напад на ядерний об’єкт або застосування ядерної зброї. Балхі наголосив, що в організації «думають про це і дуже сподіваються, що цього не станеться».
Вказано, що поки у цьому регіоні не зафіксовано жодних ознак радіоактивного забруднення. Однак, як пояснив Балхі, якщо внаслідок ядерної аварії люди зазнають впливу небезпечних рівнів радіації, це може спричинити серйозні негайні ушкодження легенів та шкіри, а також підвищити ризик розвитку раку та психічних розладів.
У виданні зазначили, що ядерна аварія 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції офіційно спричинила близько 30 смертей у перші кілька місяців, а згодом стала причиною різкого зростання кількості випадків раку щитоподібної залози. Аварія на ЧАЕС також викликала сильні занепокоєння серед місцевого населення протягом наступних десятиліть. А внаслідок ядерних атак США по японських містах Хіросіма та Нагасакі за офіційними даними загинули від 110 тисяч до 210 тисяч людей.
«Я думаю, що ті, хто читає історію попередніх інцидентів, навмисних чи випадкових, чудово розуміють, про що ми говоримо», – додав Балхі.
ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров’я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту. Балхі також попередив, що напади на іранські нафтові об’єкти на початку цього місяця, які огорнули Тегеран димом, можуть мати значний вплив на здоров’я, зокрема, викликати респіраторні захворювання.
Як писав The New York Times, президент США Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не пояснивши ані американському народу, ані світу своєї стратегії. І тепер стає очевидним, що, можливо, у нього її взагалі не було.
Майже через три тижні після початку війни у Трампа немає чіткого плану щодо повалення іранського режиму — мети, яку він сам задекларував. Якщо ж його цілі скромніші, наприклад захоплення іранських ядерних матеріалів, він також не запропонував переконливих способів досягнення цього. Крім того, він не підготувався до передбачуваного наслідку будь-якої війни на Близькому Сході — перебоїв у постачанні нафти, які спричиняють стрибок цін і шкодять світовій економіці.
Водночас у The Guardian зазначали, що війни в Ірані можна було уникнути, адже Тегеран в Женеві пропонував серйозні поступки. Зокрема, радник прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатан Пауелл, який був присутній на заключних переговорах між США та Іраном, переконаний, що пропозиція Тегерана щодо його ядерної програми була достатньо значною, аби не починати війну.