Радник президента США Дональда Трампа з економіки Кевін Хассет повідомив, що Пентагон оцінює тривалість нинішньої війни з Іраном у чотири-шість тижнів. У недільному ефірі телеканалу CBS він запевнив, що операція йде з випередженням графіку, повідомляє агентство Bloomberg.
Конфлікт розпочався понад два тижні тому й нині перебуває на третьому тижні активної фази. Хассет уточнив, що остаточне рішення про завершення війни залишається за Трампом.
«Короткострокові збої»
Наслідки для світової економіки відчуваються вже зараз. Іран фактично блокує Ормузьку протоку — один із найважливіших транзитних вузлів планети, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини всього світового видобутку нафти та приблизно стільки ж скрапленого природного газу. За таких умов ціна нафти марки Brent у п’ятницю закрилася вище позначки $103 за барель.
Міністр енергетики США Кріс Райт у неділю заявив одразу на двох телеканалах, ABC та NBC, що конфлікт завершиться «протягом найближчих кількох тижнів», після чого постачання відновиться і ціни знизяться. Разом із тим він визнав: адміністрація Трампа свідомо йшла на «короткострокові збої» і «певне зростання цін», розпочинаючи цю кампанію.
«Це короткострокові труднощі задля досягнення набагато кращого майбутнього», — заявив Райт в ефірі ABC.
Заклики Трампа
Трамп у суботу звернувся до міжнародної спільноти із закликом направити військові кораблі для забезпечення судноплавства в Ормузькій протоці. Він особисто назвав країни, від яких очікує підтримки:
- Китай;
- Франція;
- Японія;
- Південна Корея;
- Велика Британія.
Міністр енергетики Райт підтвердив, що веде переговори з представниками цих держав, однак деталей не розкрив. Утім, реакція союзників поки що стримана: старший чиновник правлячої партії Японії заявив, що відправка японських військових кораблів для супроводу танкерів на Близькому Сході стикається з «серйозними юридичними та конституційними перешкодами».
У США нафти достатньо
Попри те, що іранське керівництво, спустошене американськими та ізраїльськими авіаударами, продовжує демонструвати непохитність, у Білому домі відкидають будь-які натяки на відступ. Хассет зазначив, що ситуація кардинально відрізняється від нафтових криз 1970-х років. Тоді Захід критично залежав від близькосхідного постачання, тоді як сьогодні США є одним із найбільших виробників нафти у світі й значно менш вразливі до таких шоків.
«Вони думають, що завдадуть шкоди американській економіці та змусять президента Трампа відступити. Складно уявити щось більш безглузде. У нас більш ніж достатньо нафти», — заявив Хассет.
За словами Хассета, після завершення конфлікту світова економіка отримає «потужний позитивний імпульс».
Раніше Reuters писало, що боротьба між різними таборами всередині Білого дому змушує Трампа змінювати свої публічні заяви щодо перебігу війни з Іраном. Його помічники обговорюють, коли і як оголосити перемогу, попри те, що конфлікт поширюється на весь Близький Схід. Деякі чиновники та радники вже попереджають Трампа, що несприятливі економічні наслідки можуть обернутися політичними втратами, тоді як прихильники жорсткої лінії тиснуть на американського президента, щоб він продовжував війну.
WSJ також писав, що радники Трампа в приватному порядку закликають президента США шукати “план виходу” з війни з Іраном, побоюючись політичного удару. Хоча багато хто з консервативної бази Трампа все ще підтримує операцію, є занепокоєння, що тривала війна може вичерпати цю підтримку.
Водночас повідомлялося, що адміністрація Трампа відхилила спроби союзників на Близькому Сході розпочати дипломатичні переговори з метою припинення війни. Відсутність зацікавленості у переговорах як з боку Вашингтона, так і з боку Тегерана свідчить про те, що сторони готуються до затяжного конфлікту.
Нагадаємо, уранці, 28 лютого, ізраїльські війська завдали низку ударів по Ірану. Також під атакою опинилися об’єкти терористичного угрупування “Хезболла” у Лівані. У відповідь Іран запустив по Ізраїлю “десятки” балістичних ракет та вдарив по американській базі у Бахрейні. ЗМІ також повідомляють, що численні вибухи чули в ОАЕ, Кувейті та Катарі, де розташовані американські бази.
Міністерство закордонних справ України закликало українців утриматися від поїздок до Ізраїлю та нагадало дійсну рекомендацію утриматися від поїздок до Ірану і залишити його територію. Після звернення декількох країн провести термінове засідання Ради Безпеки ООН з приводу ситуації на Близькому Сході, було вирішено таке засідання провести 28 лютого. Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Іран готовий до деескалації і атакує лише американські військові бази в регіоні Близького Сходу, а не «американців на їхній землі». Також Іран готовий до переговорів після закінчення ударів США та Ізраїлю.
Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що бойові дії США та Ізраїлю проти Ірану вплинуть на поставки зброї для України, оскільки США захочуть відновити запаси після атак. А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, в рамках тільки йому зрозумілої логіки, заявив, що конфлікт на Близькому Сході «подвоює значення» нафтопроводу «Дружба» та знову закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.
Пізніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн заявив, що війна США проти Ірану не буде «однією операцією за одну ніч», а Сполученим Штатам слід очікувати більших втрат зі свого боку. Нагадаємо, що збройні сили Кувейту помилково збили три американські винищувачі F-15 над територією своєї країни. Об’єднані Арабські Емірати та Катар просять союзників, щоб ті допомогли їм переконати президента США Дональда Трампа скоротити тривалість військової операції проти Ірану. Однією з причин є обмежені запаси ракет для ППО.
В той же час, Пентагон і принаймні один уряд з країн Перської затоки ведуть переговори про закупівлю українських перехоплювачів для відбиття іранських дронів. Президент Володимир Зеленський повідомив про те, що отримав запит від США на допомогу від України для захисту від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Пізніше він заявив, що Україна 9 березня відправить першу групу фахівців до країн Перської затоки, яка навчатиме їхні сили оборони збивати ударні дрони.
Представник генерального штабу французької армії повідомив 5 березня, що Франція дозволила американським небойовим літакам використовувати авіабазу на материковій частині країни за “повної гарантії”, що ці літаки “ніяким чином не беруть участі в операціях США в Ірані”, а лише для захисту регіональних партнерів.
Стало відомо, що США та Ізраїль обговорювали можливість відправки спеціальних сил до Ірану для контролю над іранськими запасами високозбагаченого урану на пізнішому етапі війни. А Саудівська Аравія повідомила Тегерану, що хоча й підтримує дипломатичне врегулювання конфлікту Ірану зі Сполученими Штатами, продовження атак на королівство та його енергетичний сектор може змусити Ер-Ріяд вдатися до заходів у відповідь. Проте вже вранці 8 березня іранська столиця прокинулася у техногенній катастрофі — з неба на Тегеран падав дощ, вода якого була насичена нафтою: темна плівка вкривала вулиці, автомобілі та вікна будинків. Палаюча нафта потрапила у міську каналізаційну систему Тегерана.
Будь-яке силове рішення в цьому регіоні відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві теж мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.