Війна проти Ірану – за яких умов Іран погодиться її завершити

Ісламський режим готується до затяжного конфлікту, прагнучи переконатися, що США та Ізраїль не нападуть знову.

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна США з Іраном завершиться тоді, коли він сам вирішить — коли, за його словами, “я це відчую, відчую це кістками”.

Але це залежить не лише від президента США. Протягом останнього тижня, коли конфлікт загострився і сколихнув світову економіку, іранські лідери та військові командири дали зрозуміти, що замість швидкої капітуляції Ісламська республіка планує припинити бойові дії на власних умовах, зазначають редактори Financial Times.

“Усі зациклені на коливаннях Трампа, але зовсім не помічають, що існує велика країна зі своєю власною суб’єктністю. На кону фактично стоїть сама суть існування режиму — вижити та чинити опір”, — сказав один західний чиновник.

Людина, близька до режиму повідомила, що Іран розглядає цей конфлікт як екзистенційну загрозу, відчайдушно прагне відновити стримувальний фактор і хоче переконатися, що його противники не будуть готові платити ціну за майбутні атаки.

Усе це свідчить про те, що країна готується до затяжної війни на виснаження і погодиться зупинитися лише за умови отримання гарантій у межах будь-якої угоди про припинення вогню, що США та Ізраїль не відновлять атаки.

“Іран каже: “нам потрібні гарантії, і ми не відступимо, навіть якщо війна триватиме рік”. Якщо Іран буде знищений, увесь регіон буде знищений”, — зазначив іранець, близький до режиму.

Очолює відповідь режиму Корпус вартових ісламської революції — елітне формування чисельністю близько 180 тисяч осіб, яке спричинило хаос у регіоні ракетними та дроновими ударами по американських військових базах, інфраструктурі країн Перської затоки та міжнародному судноплавству.

“Ці гвардійці ідеологічно вмотивовані, вони не бояться померти”, — сказав іранець.

За його словами, вони “переконані, що це спроба зміни режиму, і якщо вони погодяться на припинення вогню, США та Ізраїль повернуться знову”.

Це означає, що навіть якщо Трамп оголосить “перемогу” і зупинить бомбардування Ірану з боку США, існує ризик, що Тегеран продовжить атаки на Ізраїль і країни Перської затоки навіть у виснаженому, ослабленому стані, а також і надалі триматиме під загрозою судноплавство в Ормузькій протоці.

Регіональні чиновники заявляють, що з обох сторін немає жодного прогресу в дипломатичних зусиллях щодо припинення війни. А вбивство Ізраїлем Алі Ларіджані — консервативного, але прагматичного ветерана режиму — як очікується, ще більше віддалить перспективу відновлення переговорів: за словами регіонального дипломата, він міг би відіграти ключову роль у будь-якому дипломатичному процесі.

Дипломат зазначив, що Іран, імовірно, припинив би атаки на американські цілі, якби Дональд Трамп вивів США з конфлікту, що дозволило б Тегерану заявити, ніби він змусив Америку відступити.

Водночас, на його думку, Іран продовжив би удари по Ізраїлю, якого він звинувачує у війні. Також існує ризик, що Ормузька протока буде “частково перетворена на інструмент тиску”, коли Іран сам вирішуватиме, які судна можуть проходити, а які — ні.

Ізраїльські посадовці також заявили, що готові продовжувати конфлікт стільки, скільки буде потрібно, однак залежність Ізраїлю від США у військовій підтримці означає, що він, ймовірно, діятиме відповідно до курсу Трампа.

Регіональний дипломат зазначив, що проблема полягає в тому, що США та Іран навряд чи припинять бойові дії без досягнення угоди. Водночас він не очікує, що Тегеран погодиться на тимчасове перемир’я, подібне до того, яке було укладене між ХАМАС і Ізраїлем минулого року, після чого Ізраїль продовжував удари по Газі, навіть під час переговорів.

Санам Вакіл з аналітичного центру Chatham House зазначила, що не на користь Ірану припиняти бойові дії, якщо режим не отримає потрібних йому гарантій та зняття санкцій у межах будь-якої післявоєнної угоди.

“По мірі того як конфлікт наближається до третього тижня, лідери Ісламської республіки переконують іранців, що режим готовий до тривалої війни”, — додають редактори.

Роб Маллі, колишній американський чиновник, який був спецпредставником тодішнього президента США Джо Байдена по Ірану, зазначив, що Тегеран має дві оцінки ситуації. Перша — прагнення закінчити війну через величезні втрати для інфраструктури та військових сил режиму, що з часом може підірвати внутрішню безпеку.

Але, за словами Маллі, Іран також “хоче переконатися, що США та світова економіка заплатять достатньо високу ціну, щоб двічі подумати перед тим, як відновлювати війну”.

Найпотужнішою зброєю Ірану виявилася його здатність фактично блокувати Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько однієї п’ятої світового обсягу нафти та газу.

Маллі додав, що якщо США припинять війну, Тегеран може зіткнутися з тиском, щоб зупинити атаки з боку країн регіону та традиційних союзників, таких як Росія та Китай, які значною мірою залежать від нафти та газу Перської затоки та є основними покупцями іранської сирої нафти.

Іранець, близький до режиму, зазначив, що Іран продовжує виробляти ракети та пускові установки у прихованих місцях, часто глибоко під землею, незважаючи на тисячі ударів американських та ізраїльських сил. Він додав, що країна регулює темп обстрілів, щоб не вичерпати боєприпаси і мати змогу вести “тривалу війну”.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив 19 березня, що союзники США, які допомагають Вашингтону відкрити Ормузьку протоку — ризикують “співучастю у воєнних злочинах”.

Під час телефонної розмови зі своїм японським колегою Тошіміцу Мотегі Аракчі стверджував, що нинішню ситуацію в протоці спричинили США та Ізраїль,