Війна проти Ірану – чому вона вигідна Путіну

У газеті закликають союзників України обмежити неочікуваний прибуток для Москви.

Російський лідер Владімір Путін назвав убивство аятоли Алі Хаменеї в перший день ударів США та Ізраїлю по Ірану “цинічним вбивством”, що порушує “всі норми людської моралі та міжнародного права”. З огляду на попередні дії російського президента, його заява виглядає як прояв подвійних стандартів.

Відтоді, попри повідомлення про надання розвідданих для допомоги Ірану у ударах по цілях США та їхніх союзників, Путін здебільшого зберігає мовчання щодо атак на країну, з якою торік підписав стратегічне партнерство. Ймовірно, російський лідер дотримується принципу Наполеона: ніколи не заважай своєму ворогу, коли він робить помилку, зазначає редакційна колегія газети Financial Times.

У газеті вважають, що поки що конфлікт навколо Ірану став для Кремля неочікуваним подарунком від США. Зростання світових цін на енергоносії та підвищений попит на російську нафту приносять значні додаткові доходи. За підрахунками Financial Times, Москва заробляє до 150 млн доларів на день додаткових бюджетних надходжень від податків на продаж нафти і може отримати від 3,3 до 4,9 млрд доларів до кінця березня.

Росія ще не компенсувала втрати від низьких цін на нафту та скорочення продажів до Індії — переважно через тиск США — у перші два місяці року. Однак очікуваний прибуток за березень становить приблизно третину її щомісячних витрат на війну проти України.

Зростання цін також змусило США тимчасово послабити частину нафтових санкцій, дозволивши країнам купувати російську нафту, що застрягла в морі. Це прикре рішення не лише дає Москві додаткові кошти, а й підриває західну єдність. Воно підсилює наратив Путіна про те, що Захід, особливо США, не готовий нести реальні втрати заради підтримки Києва.

“Водночас війна з Іраном виснажує постачання озброєння, передусім систем ППО, які життєво необхідні Україні. Кожна ракета Patriot, відправлена для захисту американських об’єктів і партнерів у Перській затоці від іранських атак у відповідь, — це ракета, яка не потрапить до Києва. Європейські партнери побоюються, що найближчими місяцями Україна може зіткнутися із серйозним дефіцитом озброєння”, — додає редакційна колегія.

Ця динаміка не є односторонньою: чим довше тривають удари по Ірану і чим сильніше підриваються його промисловість та державність, тим більше загальний ефект для Росії може змінюватися на негативний.

Однак зараз життєво важливо, щоб союзники України, не пов’язані зі США, зберігали стійкість — і відхилили заклик прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера “нормалізувати відносини з Росією” в обмін на дешеву енергію.

У газеті переконані, що європейські партнери мають різко наростити виробництво систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів. Вони також повинні підтримати зусилля України з експорту власних передових антидронових технологій до таких країн, як держави Перської затоки, в обмін на фінансування нових військових виробничих ліній для Києва.

У енергетичній сфері європейські країни повинні наполягати на тому, щоб США дотримувалися початкового терміну 30 днів для послаблень санкцій проти російської нафти і не робили їх постійними. Водночас вони можуть зменшити енергетичні прибутки Кремля, краще виконуючи власні санкції — зокрема, активніше перехоплюючи танкери російського “тіньового флоту”.

Найнагальніше ЄС має ухвалити свій 20-й пакет санкцій, який розширює обмеження проти російського енергетичного сектору, а також надати Києву ще один кредит на 90 млрд євро.

“Серед численних негативних наслідків непродуманого конфлікту президента США Дональда Трампа з Іраном не можна допустити, щоб він дав Путіну перевагу у його власній неправомірній війні проти сусідньої країни”, — підсумувала редакційна колегія.

Нагадаємо, у Politico також писали, що від війни в Ірані Путін виграє найбільше. Журналісти вказують, що хоч напад на Іран і підриває заяви Москви про підтримку своїх союзників, конфлікт вже приносить користь російській економіці. Це дає Кремлю всі можливості стати одним із головних бенефіціарів розширеного конфлікту на Близькому Сході.