НАТО активізує підготовку до можливого зіткнення з Росією, усвідомлюючи, що Сполучені Штати можуть вже не відігравати ключову роль у безпеці Європи. У Французькому військовому командуванні та низці європейських столиць дедалі серйозніше розглядають сценарій, у якому потенційне вторгнення на східний фланг Альянсу доведеться стримувати переважно європейськими силами, повідомляє Bloomberg.
У листопаді в Трансильванії відбулися масштабні навчання, які продемонстрували майбутню реальність для НАТО. Під командуванням Франції європейські війська відпрацьовували оборону Карпатського рубежу майже без участі США — наслідок політики Вашингтона, що передбачає поступове скорочення присутності в Європі. Рішення Вашингтона зменшити кількість своїх військових у Румунії з 1700 до приблизно 1000 стало чітким сигналом: союзникам доведеться брати на себе більшу частину відповідальності за власну оборону.
Європейські військові визнають, що готовність до швидкого реагування все ще залишається низькою. Через обмеження транспортної інфраструктури перекидання підрозділів до Румунії може займати тижні, що у випадку раптового нападу залишить країну сам-на-сам із загрозою. Французькі командири скаржаться, що довготривалі затримки на кордонах та логістичні проблеми можуть критично вплинути на темпи розгортання військ.
Загроза з боку Росії, за оцінками розвідок країн ЄС, лише зростає. У Німеччині попереджають, що Кремль може бути здатний атакувати країну-члена НАТО вже впродовж найближчих чотирьох років. Високопосадовці ЄС відзначають, що Росія активно тестує межі дозволеного: від атак безпілотників до диверсій у країнах Європи.
Попри заяви Вашингтона про непохитність союзницьких зобов’язань, у Європі все частіше сумніваються в надійності американських гарантій. Аналітики зазначають: уперше за останні 70 років на континенті серйозно розглядається перспектива оборони без США. Американські військові визнають зусилля Європи, але застерігають: у сфері стратегічних можливостей — ППО, далекобійних ударних систем та розвідки — європейські армії все ще критично залежать від Сполучених Штатів.
Румунія намагається прискорити власну військову модернізацію, залучаючи кошти європейського фонду SAFE, спрямованого на підсилення оборонного потенціалу країн ЄС до 2030 року. Бухарест веде переговори про заміну американського контингенту військами інших союзників, зокрема Франції, яка дедалі активніше нарощує роль провідного європейського гаранта безпеки.
Тим часом оборонні концерни ЄС, включно з німецьким Rheinmetall, запускають масштабні інвестиції у виробництво боєприпасів у Румунії та Болгарії, щоб подолати гострий дефіцит озброєнь, спричинений війною в Україні.
Попри труднощі, у європейських командувачів залишається обережний оптимізм. Французький генерал Філіп де Монтенон заявив, що континент здатен вистояти навіть за умов обмеженої участі США, визнавши водночас, що історичний курс Вашингтона веде до поступового відходу від безпекових справ Європи.
На тлі постійних російських атак на Україну та дедалі частіших інцидентів на кордонах держав НАТО європейські країни вже не лише готуються, а й змушені планувати оборону континенту в умовах нової реальності — коли Америка може бути поруч не завжди.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що різниця між країнами Балтії та на приклад Іспанією чи Португалією в оцінці загрози РФ полягає хіба в тому, що до останніх російська ракета летітиме на п’ять хвилин довше.