У адміністрації президента США Дональда Трампа аналізують можливий вплив різкого зростання цін на нафту до 200 доларів за барель на економіку. Відзначається, що це свідчить про те, що високопосадовці оцінюють наслідки можливих екстремальних сценаріїв війни з Іраном, пише Bloomberg.
За словами неназваних джерел, моделювання впливу різкого зростання цін на нафту на економіку проводять як частину стандартних перевірок у періоди напруженості та не розглядається як прогноз. Вони додали, що такі оцінки допомагають переконатися, що адміністрація готова до будь-яких непередбачених ситуацій, включно з тривалим конфліктом на Близькому Сході.
Зазначається, що ще до початку війни міністр фінансів Скотт Бессент висловлював побоювання, що конфлікт може спричинити зростання цін на нафту і вплинути на економічне зростання. Деякі з джерел додали, що протягом кількох тижнів високопосадовці Міністерства фінансів повідомляли Білому дому про свої занепокоєння щодо коливань цін на нафту та бензин.
Своєю чергою, прессекретар Білого дому Куш Десаї спростував цю інформацію, назвавши її неправдивою.За його словами, адміністрація завжди оцінює різні варіанти ціни на нафту та їхній вплив на економіку.
Водночас чиновники не вважають, що ціна на нафту досягне 200 доларів за барель, а міністр Бессент не хвилюється через короткострокові перебої, спричинені операцією «Епічна лють». Він також зауважив, що Бессент неодноразово підкреслював як власну впевненість, так і переконання адміністрації у стабільному довгостроковому розвитку американської економіки та світових енергетичних ринків.
Економісти попереджають, що різкий стрибок цін на нафту до 200 доларів за барель сильно вдарив би по світовій економіці. Раніше, з урахуванням інфляції, така вартість спостерігалася лише один раз за останні 50 років — у 2008 році, перед світовою фінансовою кризою. Навіть якщо ціна буде трохи нижчою, близько 170 доларів за барель протягом кількох місяців, це, за прогнозами Bloomberg Economics, призведе до зростання інфляції в США та Європі та уповільнить економічне зростання.
Тим часом Трамп заявляв, що не хвилюється через зростання цін на енергоносії та навіть натякав, що це може принести користь США. Він також передбачив, що ціни на нафту різко впадуть одразу після завершення війни. Водночас майже повне блокування Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти та газу, вже спричинило сильний удар по економіках у різних країнах.
Як пишуть у Bloomberg, минулого тижня голова Європейського центрального банку Крістін Лагард повідомила, що війна підвищила ризики інфляції. Її колеги у Франкфурті, Лондоні та Японії готуються підвищити процентні ставки вже наступного місяця.
Зокрема, у США найбільший ефект від ситуації проявився у зростанні роздрібних цін на бензин на 30%, що скомпенсувало зниження цін минулого року, яке Трамп називав важливим економічним досягненням.
Представники нафтової галузі Саудівської Аравії, яка є найбільшим постачальником нафти серед країн Перської затоки, припускали, що ціни на нафту можуть перевищити 180 доларів за барель, якщо перебої у постачанні триватимуть до кінця квітня. За словами експертів, для Саудівської Аравії це могло б стати великою вигодою, адже нафта забезпечує основні доходи королівства, проте на практиці ситуація викликає серйозне занепокоєння.
Зокрема, на початку торгів у середу ф’ючерси на нафту в США знизилися приблизно на 4%, оскільки з’явилися очікування можливого перемир’я, яке могло б зменшити перебої у світових поставках. Це сталося після повідомлень, що Вашингтон передав Тегерану план із 15 пунктів для завершення конфлікту на Близькому Сході.
Так, ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate (WTI) на відкритті торгів опускалися до 87,80 долара за барель, а пізніше знизилися на 3,49 долара, або 3,8%, до 88,86 долара за барель.