Навіть у часи гострої напруженості дипломати в Перській затоці зазвичай уникають публічної критики своїх сусідів. Але в розпал війни на Близькому Сході шейх Мухаммед бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані, прем’єр-міністр Катару, відмовився від звичних правил.
“Це велике відчуття зради. Усі напади на країни Перської затоки — ми ніколи не очікували цього від нашого сусіда. Ми завжди намагалися підтримувати добрі стосунки з Іраном, але виправдання та приводи, які вони використовують, повністю відкидаються”, — сказав він.
Його слова свідчать про набагато більше, ніж просто гнів. Вони натякають на те, що атака Ірану на країни Перської затоки є не лише злочином, а й помилкою. Причина, чому Іран почав обстрілювати своїх сусідів одразу після початку війни, полягала в тому, щоб змусити їх звернутися до президента США Дональда Трампа й переконати його припинити військову кампанію, зазначає Девід Блер, головний коментатор з питань закордонних справ у The Telegraph.
Метою було створити такі втрати та ризики для монархій Перської затоки, щоб вони використали свій дипломатичний вплив у Вашингтоні для досягнення швидкого припинення вогню. Саудівська Аравія, Катар і Об’єднані Арабські Емірати мають особливо тісні відносини з адміністрацією Трампа. Останні також мають мирний договір та важливі безпекові зв’язки з Ізраїлем — іншою стороною цього конфлікту.
“Якби всі ці країни закликали США припинити війну через надто високу ціну конфлікту, їхню позицію було б складно проігнорувати”, — додає коментатор.
Але немає жодних ознак того, що це відбувається. Навпаки, рішення Ірану атакувати весь регіон фактично підтверджує одну з головних причин, через які Дональд Трамп розпочав війну, — необхідність знищити арсенал балістичних ракет Ісламської Республіки.
Замість того щоб скоротити конфлікт, удари Ірану по сусідніх країнах можуть мати протилежний ефект, оскільки США та Ізраїль навряд чи припинять свою кампанію, доки запаси ракет і пускові установки Ірану не будуть знешкоджені.
Вважається, що на початку конфлікту Іран мав близько 1500 балістичних ракет і щонайменше 100 пускових установок — найбільший подібний арсенал на Близькому Сході. Сотні ракет уже були запущені, а частину знищили на землі, але доки їх не буде максимально нейтралізовано, регіон не зможе почуватися в безпеці.
Крім того, Іран має тисячі безпілотників, які значно легше й дешевше виробляти, зберігати та приховувати, ніж ракети. Зупинити ці ударні дрони може виявитися складніше, ніж обмежити використання ракет, і повністю усунути цю загрозу може бути взагалі неможливо, хоча вони менш руйнівні та зазвичай їх легше збити.
“Наразі Іран випустив 238 балістичних ракет і 1422 дрони по Об’єднаних Арабських Еміратах, які стали головною ціллю. Водночас ППО ОАЕ змогла перехопити 93% ракет і 94% безпілотників”, — стверджує Блер.
Той факт, що президент Ірану Масуд Пезешкіан публічно вибачився за обстріли сусідніх держав, свідчить, що у Тегерані побоюються, що могли припуститися серйозної помилки.
Ймовірно, він вважає, що країни Перської затоки тепер можуть використати свій дипломатичний вплив проти Ірану, закликаючи США та Ізраїль продовжувати військову кампанію, доки запуск ракет і дронів не буде повністю зупинено.
“Втім, ризик зіпсувати відносини з державами регіону і навіть подовжити війну Іран може розглядати на тлі іншої вигоди — різкого зростання цін на нафту понад 100 доларів за барель. Перекривши Ормузьку протоку та створивши загрозу для енергетичних ринків, іранські ракетні та безпілотні атаки фактично нав’язали економічну ціну, яку навіть Дональд Трамп не зможе проігнорувати”, — вважає коментатор.
Моджтаба Хаменеї, новий верховний лідер Ірану, ймовірно, поділятиме позицію жорстких командирів Корпусу вартових Ісламської революції, які вважають, що максимальна відповідь по будь-яких можливих цілях — єдина стратегія для режиму, який бореться за своє виживання.
“Він може вважати, що зараз не час для стриманості, а держави Перської затоки, такі як Катар і Бахрейн, самі зробили себе законними цілями, дозволивши розміщення американських військових баз. Однак така позиція може мати свою ціну — вона здатна лише затягнути війну”, — підсумував Блер.
Раніше у WSJ писали, що США та Іран очікували зовсім іншої війни, ніж та, що триває зараз. Конфлікт США та Ірану охопив уже 12 країн і загрожує світовій економіці.