Відкриття Ормузької протоки – Росія, Китай і Франція проти ударів по Ірану для розблокування – новини світу

Навіть союзники США не вірять у військове відкриття протоки.

Росія, Китай та Франція у четвер фактично заблокували спроби арабських країн змусити Раду Безпеки ООН санкціонувати військові дії проти Ірану для відкриття Ормузької протоки, заявивши, що вони виступають проти будь-яких формулювань, що санкціонують застосування сили, пише The New York Times із посиланням на високопоставленого чиновника ООН.

Очікується, що фактичне голосування щодо резолюції, розробленої Бахрейном за підтримки арабських країн Перської затоки, відбудеться у п’ятницю. Однак, залишається незрозумілим, чи зможуть країни Перської затоки змінити думку трьох держав, які мають право вето, у цій резолюції. За словами дипломатів, також виникли розбіжності щодо резолюції серед 10 непостійних членів Радбезу.

Видання зазначає, що поточний проект резолюції переглядають вчетверте після тижнів закритих переговорів. У частині тексту, яка зайшла в глухий кут, йдеться, що Рада Безпеки «уповноважує держави-члени, діючи на національному рівні або через добровільні багатонаціональні військово-морські партнерства, попередньо повідомляючи Раду Безпеки», використовувати всі необхідні засоби «для забезпечення транзитного проходу та стримування спроб закрити, перешкодити або іншим чином втрутитися в міжнародне судноплавство через Ормузьку протоку».

Іран закрив Ормузьку протоку невдовзі після нападу США та Ізраїлю 28 лютого.  Це спричинило глобальні енергетичні збої, зашкодило фінансовим ринкам та збільшило витрати на нафту, судноплавство та страхування. Іран також здійснив тисячі атак на країни в Перській затоці.

Міністр закордонних справ Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид аль-Заяні заявив у четвер на засіданні Ради Безпеки, що «агресивні наміри Ірану» щодо його арабських сусідів були «підступними» та «заздалегідь спланованими», а також порушували міжнародне право. Він сказав, що Іран атакував цивільні об’єкти, такі як аеропорти, водоочисні станції, морські порти та готелі.

Іран у четвер заявив, що має намір продовжувати контролювати судноплавство через критично важливу Ормузьку протоку навіть після війни.

Для Ірану об’єднання його арабських сусідів проти нього в Раді Безпеки ознаменувало серйозне, можливо, непоправне, погіршення відносин. Роками Іран підтримував тісніші зв’язки зі своїми сусідами, але підірвав їх протягом останнього місяця війни.

Аналітики кажуть, що зусилля Бахрейну в Раді Безпеки ООН є радше символічними, ніж прагматичними — військові сили більшості країн Перської затоки відносно невеликі та сильно залежать від підтримки США. Вони мають мінімальний досвід боротьби з армією такого розміру, як у Ірану.

Президент Франції Емануель Макрон заявив у четвер, що коментарі президента США Дональда Трампа, який закликає країни, що залежать від протоки, силоміць відкрити її, є нереалістичними.

«Це нереально, оскільки зайняло б надмірно багато часу та наразило б будь-кого, хто перетинає протоку, на загрозу з боку Корпусу вартових ісламської революції, який володіє значними ресурсами, а також балістичними ракетами та низкою інших ризиків», – сказав пан Макрон.

Голова Дослідницького центру Перської затоки в Саудівській Аравії Абдулазіз Сагер заявив, що будь-яка угода про припинення вогню має також враховувати здатність Ірану атакувати країни Перської затоки та контролювати морський рух через Ормузьку протоку.

Аналітики кажуть, що посадовці Саудівської Аравії та ОАЕ, зокрема, дійшли висновку, що найкращий спосіб впоратися із загрозою, яку становить Іран, — це розвивати дипломатію та враховувати спільні економічні інтереси.

Бахрейн став винятком. Острівна держава давно має ворожі стосунки з Іраном, звинувачуючи його у втручанні у її внутрішні справи та розпалюванні інакомислення.

Але після війни навіть такі країни, як Катар та Оман, які часто виступали посередниками між Сполученими Штатами та Іраном, зазначили, що їхні відносини з ісламською республікою, ймовірно, непоправно пошкоджені. Вони передали роль посередника Пакистану, Туреччині та Єгипту.

Директор з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі Алі Ваез заявив, що резолюція Бахрейну є недосконалою та ризикує ескалацією напруженості в регіоні, зазначивши, що закриття протоки є результатом війни, і вона була відкритою до ударів.

Удар по воді чи «хмарі» може виявитися болючішим за енергетичний шок. Як конфлікт на Близькому Сході переписує правила глобальної економіки і хто заплатить велику ціну, а хто отримає зиск, читайте у розгорнутому аналізі експертної групи Центру «Стратегія ХХІ» «Трамп відкрив «скриньку Пандори»: чим ми заплатимо за війну в Затоці».