Вибори у Аргентині – що варто знати
Невдалий результат виборів може стати нищівним ударом для президента Хав’єра Мілея.
Президент Аргентини Хав’єр Мілей, відомий своїми радикально-лібертаріанськими поглядами, переживає вирішальний момент свого правління. У неділю громадяни країни мають винести вердикт його дворічній адміністрації на тлі політичної та економічної кризи — і звинувачень у втручанні з боку його союзника, президента США Дональда Трампа. Про це пише The Guardian.
Поразка на проміжних виборах стане для Мілея серйозним ударом. Коли він прийшов до влади у грудні 2023 року, то обіцяв розпочати «нову епоху миру й добробуту», скоротивши державні витрати та приборкавши інфляцію.
Йому вдалося частково знизити тризначну інфляцію, однак останні місяці навколо 55-річного колишнього телешоумена сталася низка криз. Серед них — корупційні скандали за участю його сестри й керівниці апарату президента Каріни Мілей, яку пов’язують із наркоторговцем, а також різке падіння курсу аргентинського песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала болісної поразки на виборах у провінції Буенос-Айрес, де мешкає 40% населення країни.
Його найвпливовіший закордонний союзник — президент США Дональд Трамп — запропонував Мілею фінансову «рятувальну мотузку»: пакет допомоги, який може сягнути 40 мільярдів доларів. Проте навіть Трамп не приховує песимізму. «Аргентина бореться за життя… Вони вмирають», — заявив він минулого тижня.
Трамп також попередив, що може скасувати цей пакет, якщо Мілей покаже слабкий результат на виборах, де оновлюється половина нижньої палати парламенту та третина сенату. «Якщо він не переможе, нам кінець», — сказав Трамп, приймаючи Мілея у Білому домі.
Це не перша спроба американського президента вплинути на політику Південної Америки цього року. Влітку Трамп запровадив санкції проти Бразилії, намагаючись зірвати суд над своїм союзником, колишнім президентом Жаїром Болсонару. Кампанія провалилася: нинішній президент Луїс Інасіу Лула да Сілва лише зміцнив свої позиції, а Болсонару отримав 27 років ув’язнення за спробу державного перевороту.
В Аргентині опозиція переконана, що нинішні маневри Трампа також обернуться проти нього.
Економіст і пероніст Ітай Гагман, який балотується на переобрання до нижньої палати, звинуватив Трампа у «шантажі» аргентинських виборців погрозами забрати фінансову допомогу.
«Це відверте втручання у внутрішні справи іншої держави, — сказав він. — Аргентинці захищатимуть свій суверенітет і демократію. Вони голосуватимуть не за підказкою іншого президента, а керуючись власними інтересами та волею».
За його словами, недільні вибори стануть референдумом щодо «анархо-капіталістичного експерименту», який призвів до «жорстких економічних і соціальних страждань» та «делегував управління економікою іноземним чиновникам».
Союзники Мілея закликають виборців до терпіння.
«Ми не можемо вирішити проблеми, які накопичувалися сто років, лише за два», — сказав головний кандидат від La Libertad Avanza у Кордові Гонсало Рока. Він наполягає, що країна «на правильному шляху», хоча визнає: реалізація плану вимагає «зусиль і жертв».
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці «покарають Мілея за економічні труднощі», адже 60% аргентинців, за опитуваннями, не можуть звести кінці з кінцями.
Директор програми з питань Латинської Америки у вашингтонському Центрі Стімсона Бенджамін Ґедан зазначає, що розчарування серед громадян накопичується ще з початку року, коли обіцяне «спільне процвітання» так і не настало.
«З’явилося відчуття, що добробут завжди десь поруч — але ніколи не настає», — каже він.
На думку Гедана, нинішні вибори можуть стати переломним моментом для Мілея.
«Якщо він покаже дуже слабкий результат, це може призвести до серйозної економічної кризи та нового обвалу песо».
Найімовірніший сценарій, вважає аналітик, — «змішаний» результат, який дозволить Мілею зберегти обличчя, трохи посилити присутність своєї партії в конгресі та добути решту терміну, але зробить «майже неможливим подальше реформування країни на сталих засадах».
Він додає, що президент Мілей довго користувався «політичним медовим місяцем», незважаючи на болючі скорочення бюджету.
«Масових протестів не було, національні страйки не паралізували країну. Але це не могло тривати вічно. Його медовий місяць був довшим, ніж у більшості колег — особливо з огляду на шокову терапію, яку він запровадив. Та будь-яка ейфорія має кінець».