Володимир Кравченко Грузія завмерла на роздоріжжі. Минулої суботи на парламентських виборах грузини робили екзистенційний вибір: результати голосування визначали, куди піде їхня країна, — до Європи чи Росії, до демократії чи авторитаризму, до майбутнього чи минулого. Адже «Грузинська мрія», що перебувала при владі протягом останніх дванадцяти років, хоч і декларувала європейський вибір, але своїми діями зближувала Грузію з Росією, ухвалюючи антидемократичні закони, переслідуючи опозицію, конфліктуючи зі США, ЄС, Україною. Вибори в Грузії безпосередньо стосуються й України. Зближення Тбілісі з Москвою не може не тривожити Київ: україно-грузинські відносини й так у стані кризи. І нашій країні не потрібно, щоб в агресора з’явився ще один сателіт, який посилює позиції Кремля у світі, відчиняє вікно для транзиту підсанкційних товарів.
Молдова та Грузія б’ють на сполох через Росію
Основними суперниками «Грузинської мрії» були коаліції «Єдність — Національний рух» і «Сильна Грузія», платформа «Коаліція за зміни» й партія «Гахарія — За Грузію». Кожна з цих політичних сил підписала ініційовану президенткою Саломе Зурабішвілі «Грузинську хартію», відповідно до якої брала на себе зобов’язання повернути Грузію на шлях реформ, відновити переговори про вступ із ЄС і скасувати закони, що перешкоджають євроінтеграції. Зокрема й закон про іноагентів.
Одразу ж після завершення голосування й керівна партія, й опозиція заявили про свою перемогу. Але судячи з підсумків, оприлюднених грузинською ЦВК, зміни влади через вибори не буде: «Грузинська мрія» отримала 53,92% голосів. Недостатньо для конституційної більшості, але цілком вистачає, щоби самостійно сформувати уряд і обрати президента. Опозиція сумарно набрала 37,77% голосів. Водночас грузинська столиця й більшість на дільницях за кордоном підтримали опозицію.
Одна з причин перемоги партії влади полягає в тому, що «Грузинська мрія», зігравши на страху грузинів перед війною, позиціонувала себе як «партія миру» й наполягала на тому, що альтернатива їй — збройне протистояння з Росією. Для більшої переконливості на своїх передвиборчих білбордах із написом «Обери мир» партія демонструвала фото зруйнованих українських і мирних грузинських міст.
Маніпулюючи страхом перед новою війною, «Грузинська мрія» водночас переконувала грузинське суспільство, що здатна у мирний спосіб повернути під свій контроль Абхазію та Південну Осетію. А критикуючи ЄС, США й заявляючи, що «зовнішні сили хочуть у Грузії нових війн, хаосу та бідності», тіньовий правитель Грузії Бідзіна Іванішвілі також обіцяв, що «Грузинська мрія» «логічно продовжить європейський шлях» і країна «стане членом ЄС, зберігши гідність та цінності».
Перемозі керівної партії сприяли й економічне зростання в країні (багато в чому зумовлене зростанням торгівлі з Росією), й роз’єднаність опозиції.
Відразу ж після голосування Радіо Свобода повідомляло, що серед країн ЄС є достатня більшість для ухвалення рішення про скасування безвізового режиму для громадян Грузії в разі, якщо результати виборів буде підтасовано або ж за їх підсумками станеться кровопролиття. Але перед загрозою встановлення контролю Кремля над Тбілісі Брюссель зайняв обережну позицію.
Парламентарі країн Європи вважають, що вибори в Грузії 26 жовтня не були ні вільними, ні справедливими, а тому ЄС не повинна визнавати їх результату й має ввести персональні санкції. Про те, що результати виборів у Грузії несумісні зі зближенням країни з ЄС, заявив, зокрема, й президент Литви Гітанас Науседа. Але голова Євроради Шарль Мішель повідомив, що вищий політичний орган ЄС бере до відома попередню оцінку виборів ОБСЄ, а на своєму листопадовому засіданні оцінить ситуацію й визначить подальші кроки у відносинах із Грузією.
Сполучені Штати теж не робили жорстких заяв. Вашингтон (так само, як і Київ) понад добу не коментував виборів у Грузії, доки держсекретар США Ентоні Блінкен не заявив, що підтримує заклики до розслідування порушень під час голосування на парламентських виборах у Грузії. За його словами, спостерігачі погодилися з тим, що день виборів загалом було добре організовано, проте США отримали повідомлення про порушення та випадки застосування насильства.
Обережна оцінка Заходом цих виборів демонструє наявну дилему в його політиці щодо Грузії. На жаль, обережність Заходу також розв’язує руки нинішній грузинській владі, яка й далі гратиме на суперечностях між РФ/КНР із одного боку та США/ЄС — з іншого, намагаючись витиснути з усіх максимальні економічні та політичні преференції. Водночас уряд, «Грузинська мрія» та Бідзіна Іванішвілі встановлюватимуть усередині країни жорсткий режим, переслідуючи опозицію та журналістів.
Однак, не вдаючись до різких кроків, Захід уважно спостерігає за подіями в Грузії: його реакція залежатиме від розвитку ситуації в цій південнокавказькій країні. І багато чого залежатиме від того, як найближчими днями й тижнями поведуться влада, опозиція, грузинське суспільство.
Джерело