П’ять ділянок у затоці Колінз захищатимуть від зростального туризму та змін клімату.
Країни-учасниці Договору про Антарктику підтримали українську пропозицію щодо створення нового спеціально охоронюваного району поблизу станції “Академік Вернадський”. Це рішення було ухвалене консенсусом під час 48-ї Консультативної наради сторін договору, що відбулася в Хіросімі, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Новий природоохоронний район розташований у затоці Колінз, неподалік української антарктичної дослідницької станції імені Академіка Вернадського. Він включає п’ять окремих ділянок з унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та значним біорізноманіттям.
“Мета української ініціативи — забезпечити довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної активності та негативних наслідків зміни клімату”, — зазначили в НАНЦ.
Національний антарктичний науковий центр виступив ініціатором створення нового спеціально охоронюваного району. Переговори щодо узгодження цього статусу тривали три роки.
Під час наради українська делегація також підняла питання незаконного ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова в окупованому Криму. Україна закликала держави-учасниці засудити дії російської влади та вимагати звільнення науковця.
Згідно з інформацією НАНЦ, звернення отримало підтримку від усіх Консультативних сторін Європи, а також Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Російська делегація заявила, що вважає це “внутрішньою справою держави” та закликала не піднімати політичні питання в антарктичному співтоваристві.
Окремою темою обговорення стало розширення складу Консультативних сторін Договору про Антарктику. Наразі документ об’єднує 58 держав, але право голосу мають лише 29 країн, серед яких і Україна.
Статус Консультативної сторони прагнуть отримати Канада, Туреччина та Білорусь. Україна підтримала заявки Канади й Туреччини, водночас виступила за відтермінування розгляду заявки Білорусі.
Проте Індія запропонувала або надати статус усім трьом країнам одночасно, або не підтримувати жодну заявку. У НАНЦ розкритикували таку позицію.
“Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску”, — підкреслив очільник НАНЦ Євген Дикий.
Під час зустрічі Росія та Китай також повторно заблокували ініціативу щодо надання імператорському пінгвіну статусу особливо охоронюваного виду. Це сталося незважаючи на дані про різке скорочення популяції через втрату морського льоду та віднесення імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Під загрозою зникнення також опинилися антарктичні морські котики. Раніше НАНЦ повідомляв, що їхня кількість зменшилася більш ніж удвічі з 1999 року через зміни клімату та нестачу їжі.