Трамп може забути про Україну на фоні війни в Ірані – та дехто бачить і плюси для України
Щоправда, в українському парламенті навіть бачать деякі плюси в нападі на Іран.
Операція США проти Ірану набуває пріоритетного значення для планувальників Пентагону та Білого дому. Тому європейські чиновники побоюються, що президент США Дональд Трамп втратить інтерес до припинення повномасштабної війни Росії в Україні, яка триває вже п’ятий рік, пише Politico.
У виданні зазначають, що, якщо США будуть втягнуті в затяжний конфлікт на Близькому Сході, то практичні наслідки можуть бути навіть серйознішими, ніж політичні. Зокрема, Україна може втратити зброю американського виробництва, необхідну для протистояння щоденним ракетним атакам Росії.
Трамп заявив 2 березня, що війна проти Ірану, яку очолюють США та Ізраїль, може тривати від чотирьох до п’яти тижнів. Однак він зазначив, що готовий до того, що вона триватиме довше. Деякі аналітики попереджають, що ця військова операція може перерости в ширший конфлікт, з якого Америці може бути важко вийти.
«Існує ефект доміно з точки зору уваги. Як можна звинуватити Трампа в тому, що він проводить політику або розглядає можливість поновлення зусиль щодо обмеження росіян в Україні, якщо він щойно відкрив ще один фронт у потенційній війні? Так само, якщо ви збираєтеся випустити багато обладнання та техніки в регіон, у вас не буде запасів», – сказав Ед Арнольд з оборонного аналітичного центру Королівського об’єднаного інституту військ у Лондоні.
Ще до того, як США розпочали свої авіаудари по Ірану, чиновники у Вашингтоні висловлювали занепокоєння, що такий конфлікт може виснажити американські запаси зброї та зробити Сполучені Штати більш вразливими. І цей аргумент, додають у виданні, ймовірно, посилюватиметься, чим довше триватиме війна. Це може підштовхнути адміністрацію Трампа до пріоритетного поповнення власних запасів за рахунок надання ракет для продажу Європі та Україні, попередив високопоставлений європейський урядовець.
«Вже витратили багато вогневої потужності, включаючи ракети-перехоплювачі та інші ракети. США потрібно поповнити запаси, а це означає, що Європа чи Україна можуть купувати менше», – сказав урядовець.
У Києві заявляють, що американські ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем ППО Patriot є життєво важливими для збивання російських ракет. Європейські уряди також не мають готових поставок засобів ППО та надають пріоритет розвитку власних можливостей, аби бути більш самостійними, а також робити більший внесок в Україну. Але ці зусилля, ймовірно, триватимуть роками.
Зеленський заявив, що «зарано» говорити про те, чи зашкодить конфлікт на Близькому Сході лінії поставок зброї до України.
«Але ми зробимо все, щоб наше внутрішнє фінансування не припинилося, і тоді наше внутрішнє виробництво запрацює на повну потужність», – сказав він.
Politico також процитувало пост у Facebook ексзаступниці міністра оборони України Катерини Черногоренко. Зокрема, вона заявила, що розробники безпілотників, фахівці з радіоелектронної боротьби та інші повинні працювати разом, аби уникнути дефіциту запасів. Вона закликала українські збройові компанії швидко діяти та закуповувати запаси критично важливих компонентів, щоб забезпечити країні переживання наступних 12-24 місяців.
«Ситуація на Близькому Сході може дуже швидко перерости в кризу компонентів для оборонної промисловості України. Ціни, квоти та ланцюги поставок різко зміняться», – зазначила Чорногоренко.
На перший погляд, додають у виданні, Трамп залишається відданим пошуку вирішення російсько-української війни. Його посланець Стів Віткофф та зять Джаред Кушнер зустрілися з представниками України минулого тижня для переговорів у Женеві. Трамп також поговорив із Зеленським напередодні запланованих тристоронніх переговорів, включаючи Росію, які очікувалися пізніше цього тижня.
Однак спроби Трампа форсувати темпи переговорів, зокрема шляхом запровадження санкцій проти російської нафтової промисловості, поки що не призвели до прориву. Сам Трамп раніше заявляв, що одного дня його терпіння може закінчитися, і він може «відступити» від спроб допомогти досягти миру.
Водночас очільник Кремля Владімір Путін, схоже, не поспішає укладати угоду. Останніми днями відбулося ще більше масштабних атак на Україну з використанням сотень російських ракет та безпілотників.
Довгострокова політика, за підтримки союзників, зокрема Китая, Північної Кореї та Ірану, певною мірою допомогла Путіну. Після майже трьох років війни експрезидент США Джо Байден, який підтримував Україну, залишив Білий дім. Його місце зайняв Трамп, який потім припинив фінансування України з боку США, а також тимчасово припинив обмін розвідувальними даними.
«Буде складно зберегти пропускну здатність. До війни проти Ірану американці вже виявляли менше інтересу та втрачали терпіння щодо України», – сказав один європейський дипломат.
Він додав, що Трамп може втратити фокус на мирних переговорах, але зазначив: «Чи ведуть вони до чогось?»
Перший відчутний вплив іранської кризи на Україну вже відчувся — на прагненні країни вступити до Європейського Союзу. ЄС під час зустрічі цього тижня на Кіпрі мав надати українським чиновникам детальну інформацію про наступні кроки, які їм потрібно буде виконати на шляху до членства в блоці.
Але після того, як іранський безпілотник вдарив по британській авіабазі на Кіпрі, зустріч перенесли. Ця затримка стала ще одним розчаруванням для Києва, оскільки ЄС наприкінці минулого року не зміг досягти угоди щодо використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України, а також не зміг завершити надання вкрай необхідної позики в розмірі 90 мільярдів євро, обіцяних замість цього. Без термінового нового фінансування Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету наступного місяця.
ЄС планує перенести зустріч і якомога швидше передати Україні решту документів для вступу для переговорів, повідомив європейський дипломат, знайомий з планами.
«Важливо не втратити імпульсу. Ми не хочемо дозволити ситуації на Близькому Сході вплинути на це», – зазначив дипломат.
Звичайно, Путін далекий від того, щоб отримати все, чого хоче. Американські та ізраїльські удари вбили Верховного лідера Ірану аятоллу Алі Хаменеї та низку командирів та інших високопосадовців режиму, позбавивши Путіна ще одного цінного союзника після того, як американські війська захопили Ніколаса Мадуро у Венесуелі в січні.
Іран також купував російську зброю, а на початку війни в Україні продав Москві свої безпілотники «Шахед». Останнім часом Росія виробляє багато своїх безпілотників на основі іранських конструкцій.
Голова комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко заявив виданню POLITICO, що він «не хвилюється, що Трамп буде надто відволікатися на війну в Ірані». Мовляв, для України навіть «є певні плюси». Окрім позбавлення Росії постачальника зброї, атаки США на Іран можуть допомогти показати Трампу, що Україна «на одному боці» зі США – дві демократичні країни, які борються з авторитарними режимами.
«Ми боремося проти всієї осі зла. Це не лише Росія, це Іран, Північна Корея, це Китай, який економічно допомагає російській військовій машині», – додав Мережко.
Заступник голови Комітету з питань національної безпеки та оборони Верховної Ради України Єгор Чернєв заявив виданню POLITICO, що війна в Ірані триватиме «паралельно» з мирними переговорами за посередництва США, які не були скасовані.
«Вони взаємопов’язані. Чим швидше та ефективніше США діятимуть проти Ірану, тим більше шансів досягти прогресу в мирних переговорах з Росією. Єдиний ризик для нас полягатиме в тому, що кампанія США та Ізраїлю проти Ірану затягнеться і не досягне жодних цілей. Тоді, справді, увага до України може послабитися», – додав Чернєв.
Будь-яке силове рішення на Близькому Сході відкидає довгу тінь — на енергоринки, альянси та поточні війни. Питання не тільки в тому, хто відповість, а й у тому, хто зуміє обернути ситуацію на свою користь. Коли на Близькому Сході лунають вибухи, у Києві теж мають враховувати наслідки. Чи відволіче нова війна увагу союзників? Чи зміниться баланс сил між США, Іраном та їхніми опонентами? У статті «Після удару по Тегерану: хто виграє від переділу регіону?» член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов аналізує, хто посилюється, а хто ризикує втратити більше, ніж розраховував.