Трамп хоче забрати Гренландію – ЗМІ пишуть, що це серйозна амбіція і вона швидко не зникне
За даними агентства, у списку зовнішньополітичних пріоритетів Дональда Трампа є пункт «Купівля Ґренландії».
Обраний президент США Дональд Трамп серйозно налаштований на придбання Ґренландії як для розширення сфери американського впливу на в західній півкулі, так і для закріплення своєї репутації. Про це пише Reuters з посиланням на три джерела, знайомі з міркуваннями Трампа.
Один із членів Республіканської партії заявив, що не виключає використання військових або економічних дій для придбання заморської данської території після інавгурації 20 січня. Цим він здивував європейських союзників, які стурбовані збереженням непорушності кордонів у період підвищеної глобальної нестабільності.
Хоча Трамп коротко обмовився про можливість придбання Ґренландії під час свого першого терміну, його нещодавні коментарі підкреслюють, що це бажання є глибоко вкоріненою амбіцією, а не скороминущою примхою.
Одна людина, поінформована про внутрішні дискусії з Трампом, повідомила Reuters, що новий президент США навряд чи використовуватиме військову силу, аби отримати контроль над Ґренландією. Однак, за словами співрозмовника інформагентства, аби приєднати Ґренландію – найбільший у світі острів, який не є континентом, Трамп серйозно налаштований на використання інших засобів, наприклад, дипломатичний або економічний тиск на Данію.
Трамп, який часто хвалив Мак-Кінлі під час передвиборчої кампанії за використання експансивних тарифів, заявив у грудні, що планує перейменувати найвищу гору Північної Америки на честь 25-го президента – Деналі.
Один з радників Трампа, пояснюючи плани колишнього президента щодо Ґренландії, поділився в соціальних мережах мапою «супер США», яка включала б Канаду і Сполучені Штати. Він стверджував, що «супер США» витіснять російський вплив в Арктиці, яка стала центром конкуренції між великими державами.
Ґренландії також має цінні запаси нафти, газу і мінералів, і знаходиться близько до арктичних судноплавних шляхів. Ці інтереси стали більш актуальними для американських політиків в останні роки, оскільки Росія і Китай прагнуть розширити свій вплив в Арктичному регіоні.
Ґренландія, що входить до складу НАТО через членство Данії, має стратегічне значення для американських військових і їхньої системи раннього попередження про балістичні ракети. Адже через цей арктичний острів пролягає найкоротший шлях з Європи до Північної Америки. Там розташована найпівнічніша військова база США.
Як Трамп збирається придбати Ґренландію, поки що незрозуміло. Деякі радники, наближені до цього процесу, неофіційно обговорювали можливість підписання з Ґренландією Договору про вільну асоціацію (COFA), якщо острів стане повністю незалежним від Данії.
Згідно з COFA, який Сполучені Штати наразі уклали з трьома тихоокеанськими острівними країнами, існує надзвичайно високий ступінь економічної інтеграції між США та відповідною іноземною країною, хоча іноземна країна залишається незалежною.
Невідомо, чи знає Трамп про ці зусилля. Колишній радник обраного президента з національної безпеки в Білому домі у 2017-2021 роках заявив, що Трамп вперше висловив ідею про купівлю Ґренландії у 2017 році, а потім став більш серйозно ставитися до цього питання у 2019 році.
Це призвело до низки зустрічей у Білому домі з Трампом, де радники надали йому варіанти того, як посилити вплив США на острів. Трамп отримав публічну відсіч від Данії, коли його амбіції стали надбанням американських ЗМІ, і його адміністрація зрештою не зробила жодних кроків, щоб спробувати придбати цю територію.
США намагалися придбати Ґренландії у Данії в минулому. У 1946 році Данія тихо відхилила таємну пропозицію адміністрації президента Гаррі Трумена придбати острів за 100 мільйонів доларів.
Нагадаємо, що відмова Дональда Трампа виключити вторгнення в Гренландію або Панаму викликала гнів його критиків, які назвали неприховані погрози новообраного президента США «повним божевіллям». Крім того, в The Hill назвали справжню причину експансіоністських заяв Трампа. Він вже давно використовує таку риторику як інструмент ведення переговорів і позиціонування, особливо коли мова йде про погрози застосування військової сили.