Росія використовує мережу старих танкерів для підтримки експорту нафти, купуючи їх у приватних продавців по всьому світу. Водночас західні судновласники заробили щонайменше 6,3 мільярда доларів, продаючи сотні застарілих суден підставним компаніям, які зрештою передають їх до так званого “тіньового флоту”.
Про це йдеться в розслідуванні журналістського проєкту Follow the Money, проведеному за участі Shadow Fleet Secrets, OCCRP та редакцій у дев’яти країнах.
За даними розслідувачів, загальна кількість суден у “тіньовому флоті” перевищує 600 кораблів. Близько 230 із них, тобто майже 40%, придбані в Європі та США.
Інститут KSE ‒ аналітичний центр при Київській школі економіки ‒ визначає судно як частину “тіньового флоту”, якщо воно перевозить російську нафту, має непрозору структуру власності та позбавлене надійного західного страхування від розливу нафти.
Лазівки в санкціях
Прямий продаж нафтових танкерів російським компаніям заборонений санкціями ЄС, запровадженими у 2023 році. Водночас угоди з компаніями з країн, які не беруть участі в санкціях, не порушують жодних норм. Це дозволяє Росії й надалі закуповувати судна для транспортування нафти, фінансуючи свою військову агресію проти України.
Старший економіст Інституту KSE Бенджамін Хільгеншток зазначає, що санкції неефективні, якщо танкери зрештою опиняються у “тіньовому флоті”.
“Компанії можуть перепродавати танкер тричі за три тижні, і вони знають, як уникати проблем”, ‒ розповів він.
Водночас спецпредставник ЄС із питань імплементації санкцій Девід О’Салліван наголошує, що продавці з країн ЄС зобов’язані гарантувати, що їхні судна не сприяють обходу санкцій. Хоча європейські органи не можуть блокувати такі угоди, вони вимагають повідомлення про продаж суден за межі ЄС, аби компанії діяли відповідальніше.
Основні продавці
Попри обмеження, значна частина танкерів у “тіньовому флоті” придбана у судновласників із Греції, Німеччини та Бельгії:
- 54 грецькі компанії продали понад половину ідентифікованих у розслідуванні танкерів, заробивши щонайменше 3,7 мільярда доларів. Серед них ‒ Marla Tankers, яка у 2024 році продала два 15-річні судна за 84 мільйони доларів.
- Німецька компанія Chemikalien Seetransporte GmbH продала щонайменше п’ять танкерів, які потрапили до “тіньового флоту”.
- Бельгійська Euronav у 2022-2023 роках продала п’ять суден, заробивши 135 мільйонів доларів.
Одним із показових прикладів є діяльність компанії Toro Corp, яка базується на Кіпрі. У 2023 ‒ на початку 2024 років вона перепродала шість старих танкерів за 195,4 мільйона доларів, отримавши прибуток у 111,7 мільйона. П’ять із них згодом помітили за перевезенням російської нафти, після чого вони потрапили під санкції Великої Британії.
Схеми перепродажу та шпигунство
Судна зазвичай продаються компаніям, зареєстрованим у юрисдикціях, які не підтримують санкції, зокрема в Індії, В’єтнамі, Гонконгу чи на Сейшельських островах. У багатьох випадках вони змінюють власника кілька разів перед тим, як потрапити до “тіньового флоту”.
Наприклад, наприкінці 2023 року два танкери компанії Marla ‒ Fos Picasso і Fos Da Vinci ‒ продали в’єтнамській Phuong Dong Petrol Transportation. Після цього судна змінили назви, а їхній прапор змінили з мальтійського на панамський.
Роль “тіньового флоту” не обмежується лише транспортуванням нафти. Його також звинувачують у шпигунстві на користь Росії, що створює додаткові ризики для країн Заходу.
Ризики для екології та безпеки
Окрім підриву міжнародних санкцій, використання застарілих танкерів створює загрозу морських катастроф:
- Багато з цих суден досягли віку, коли їх зазвичай утилізують, оскільки витрати на утримання перевищують дохід від продажу на металобрухт.
- Вони не мають надійного страхування від розливу нафти, що підвищує ризик екологічних катастроф.
Попри обмеження G7, які з кінця 2022 року встановили стелю цін на російську нафту, Росія заробила понад 800 мільярдів євро на експорті викопного палива з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Кораблі “тіньового флоту” не лише наповнюють бюджет Росії для війни з Україною, а й створюють низку загроз Заходу.
Але заходи, яких уживає ЄС проти “тіньового флоту”, не надто ефективні.
Можливо, після того, як у Балтійському морі сталися інциденти з підводними кабелями, Європа нарешті вдасться до жорстких заходів стосовно Росії?
Про те, як ЄС може ефективно боротися з “тіньовим флотом” Путіна, в статті “Росія влаштувала нову війну й одержала неочікувану відповідь” писав Володимир Кравченко.