Ударна група американських авіаносців USS Abraham Lincoln зараз знаходиться в Індійському океані, що дозволяє їй наблизитися до участі в будь-яких потенційних операціях США, спрямованих проти Ірану, передає CNN з посиланням на два джерела. Авіаносці перебувають у зоні відповідальності Центрального командування США, до компетенції якого входять військові операції на Близькому Сході.
Однак, за даними CNN авіаносець ще не остаточно готовий до будь-якої потенційної операції. Президент США Дональд Трамп продовжує розглядати варіанти удару по Ірану, але немає жодних ознак того, що якесь рішення вже ухвалено. Авіаносна ударна група зазвичай включає авіаносець, ракетні крейсери, зенітні кораблі та протичовнові есмінці або фрегати.
Трамп застеріг Іран від вбивств протестувальників, неодноразово погрожуючи втрутитися в справи країни, якщо той це зробить. Однак минулого тижня він заявив, що Іран «хоче переговорити», натякнувши, що США можуть розпочати переговори з Тегераном.
У понеділок, 26 січня, американська адміністрація підтвердила свою відкритість до переговорів з іранським режимом, але лише, якщо «вони знають умови».
«Ми відкриті для бізнесу… як то кажуть, тому, якщо вони хочуть зв’язатися з нами і знають умови, тоді ми проведемо розмову», – сказав чиновник США.
Тим часом Ісламська Республіка готується до потенційного нападу США. У Тегерані 25 січня на площі Революції відкрили великий мурал із зображенням рою винищувачів, що летять над військовим кораблем із прапором США. Під час п’ятничної молитви у столиці імам, який проводив проповідь, застеріг США від будь-яких нападів.
«Трильйони доларів, які ви інвестували в регіон, перебувають під наглядом наших ракет», – сказав Мохаммад Алі Акбарі.
Іран протягом останнього тижня посилив свою риторику проти США, попереджаючи, що будь-який напад Тегеран зустріне силою, здатною дестабілізувати весь Близький Схід. Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив журналістам у понеділок, що Тегеран «більш ніж здатний» відповісти на будь-яку агресію з боку США «достойно».
«Прибуття одного чи кількох військових кораблів не впливає на оборонну рішучість Ірану. Наші збройні сили стежать за кожним розвитком подій і не гають жодної секунди на посилення своїх можливостей», – додав Багаї.
У суботу, 24 січня, іранські військові заявили, що їхні ракетні можливості та ефективність значно зросли з часу 12-денної війни з Ізраїлем у червні. Генерал-майор Алі Абдоллахі, командувач Центрального штабу Хатам аль-Анбія, ключового військово-оперативного командування Ірану, заявив минулого тижня, що будь-яка агресія проти його країни «негайно перетворить усі американські інтереси, бази та центри впливу на законні, чіткі та доступні цілі» для Ірану.
Іранські чиновники також попередили, що атака США призведе до ударів по союзниках Вашингтона в регіоні. За словами регіональних чиновників, які виступали в ефірі CNN у січні, арабські країни Перської затоки, що є союзниками США, лобіювали Трампа проти удару.
Іран також має мережу регіональних посередників, яких потенційно можна мобілізувати у разі удару. Хоча деякі з його поплічників, такі як «Хезболла», значно ослаблені Ізраїлем за останні два роки, інші залишаються важко озброєними.
У неділю, 25 січня Абу Хусейн аль-Хамідаві, командир проіранського ополчення «Катаїб Хезболла» в Іраку, закликав прихильників Ірану «по всьому світу… готуватися до тотальної війни на підтримку Ісламської Республіки Іран».
«Ми кажемо ворогам, що війна проти (Ісламської) Республіки не буде прогулянкою в парку», – сказав він.
Протести в Ірані почалися 28 грудня, спричинені падінням іранської валюти – ріалу – і швидко поширилися по всій країні. Режим зустрів протести жорстоким придушенням, масштаби якого тільки починають ставати зрозумілими, оскільки в країні вже понад два тижні блокується інтернет.
За даними активістів, унаслідок придушення загальнонаціональних протестів в Ірані загинуло щонайменше 6 126 людей, і є побоювання, що ця цифра може бути значно більшою. Зокрема, американське агентство Human Rights Activists News Agency зазначило, що серед загиблих було щонайменше 5777 протестувальників, 214 представників урядових сил, 86 дітей та 49 цивільних, які не брали участі в демонстраціях. Крім того, внаслідок репресій було заарештовано понад 41 800 людей. Іранський уряд оцінив кількість загиблих значно нижче — 3117 людей, заявивши, що 2427 з них були цивільними та представниками сил безпеки, а решту назвав «терористами».
Про те, які сценарії постають перед Іраном, писав В’ячеслав Ліхачов у статті «Від протестів до громадянської війни? Чотири з половиною сценарії для Ірану».