США можуть припинити допомогу Україні – чи витримає це Україна
Можлива втрата американської зброї та розвідки ставить Київ перед новими викликами.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп шокував європейські столиці надзвичайним ультиматумом Києву: прийняти несподіваний проєкт мирного плану Вашингтона щодо припинення війни в Україні або ризикнути втратити американську зброю та розвіддані.
З того часу цей план був змінений з урахуванням пропозицій України та Європи, щоб він був менш відверто проросійським, але загроза все ще висить над Києвом.
Це викликає два питання: чи має Європа можливість безперешкодно втрутитися і замінити зброю, надану США, і чи може Україна продовжувати боротьбу без американської зброї. Короткі відповіді: ні й так, пишуть кореспонденти Politico.
Politico розглянуло п’ять ключових питань, які постають через ультиматум Трампа, і що вони означають для військових зусиль України.
Чи може Європа просто замінити США?
Ні, принаймні в короткостроковій перспективі і не на тому рівні, який потрібен Україні.
Крістіан Меллінг, старший радник у Європейському політичному центрі, зазначив, що Європа може підтримувати Україну без США, але це буде пов’язано з більшими ризиками. Те, що Вашингтон перестане надавати, доведеться компенсувати через втрати або зміни у веденні бою. Навіть тоді забезпечити нинішній рівень допомоги майже неможливо.
Європа постачає Україні боєприпаси, танки, винищувачі та багато іншого — проте американська зброя залишається критично важливою.
Найбільш критичним прогалиною є протиповітряна та протиракетна оборона. Значна частина здатності України зупиняти російські балістичні ракети покладається на системи Patriot американського виробництва та їхні ракети PAC-3, які виробляють тільки США.
“Я б хотів сказати, що ми можемо обійтися без США… але тільки на деякий час”, — сказав Микола Бєлєсков, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень України.
Цього місяця Державний департамент США схвалив продаж Україні перехоплювачів Patriot на суму 105 мільйонів доларів.
Європа постачає Україні французько-італійську систему протиповітряної оборони SAMP/T, яка має схожі можливості з Patriot, і наступного року отримає модернізовану систему SAMP/NG, але з огляду на те, що Кремль майже щодня завдає руйнівних ударів по українських містах, Україна потребує кожної системи, яку може отримати.
Наскільки важливим є обмін розвідданими?
Меллінг зазначив, що раннє виявлення ракет, що наближаються до України, залежить від щільної мережі американських супутників і датчиків, якої Європа просто не має. Європейські ресурси могли б допомогти “заповнити прогалини”, але “це ніколи не буде так само ефективно”.
У березні Трамп на короткий час припинив обмін розвідданими з Україною, намагаючись змусити Київ сісти за стіл переговорів. Україна має доступ до шпигунських супутників завдяки фінській космічній компанії ICEYE, а Європа має власні розвідувальні можливості — просто не такого ж рівня, як США.
Без допомоги США як виявлення російських атак, так і підготовка контрнаступів, таких як удари по російських зенітних батареях і нафтопереробних заводах, були б складнішими.
“Без допомоги США наша здатність завдавати ударів по Росії на великі відстані буде суттєво обмежена. Нам буде дуже важко. Але я можу з гордістю сказати, що ми всі пройшли довгий шлях і не втратимо цю здатність”, — заявив український військовий із Сил безпілотних систем, відомий лише під позивним “Лінч”.
Якщо США припинять обмін розвідданими, це “фактично призведе до більшої кількості смертей українців”, сказав Максим Скрипченко, президент київського Центру трансатлантичного діалогу.
Згодом Європа могла б побудувати більше супутників і розвідувальних літаків. Але тільки для того, щоб досягти цілей європейських країн у цій сфері, знадобилися б роки, не кажучи вже про допомогу Україні.
Хіба Європа вже не витрачає більше, ніж США?
Зараз Європа явно витрачає на Україну більше, ніж США, але це не означає, що вона “перебуває за штурвалом”. Дані Кільського університету показують, що з 2022 по 2024 рік Вашингтон і Європа в середньому виділяли Києву приблизно однаковий обсяг щомісячної військової допомоги.
Коли Трамп прийшов до влади, ситуація кардинально змінилася: щомісячна військова допомога США скоротилася майже до нуля, тоді як європейські уряди в першому півріччі збільшили її до майже 4 млрд євро на місяць і, навіть після деякого зниження, протягом літа все одно надавали в кілька разів більше, ніж США.
Замість того, щоб надавати зброю, США продають її — і змушують союзників оплачувати рахунки відповідно до програми PURL. PURL — це список закупівель, узгоджений з НАТО, згідно з яким європейські уряди переказують гроші безпосередньо американським оборонним компаніям за зброю, яку Україна не може придбати в інших країнах.
Це спосіб забезпечити безперебійне постачання важливої американської зброї до України, а також політичний засіб, що утримує Трампа, який звик до угод, від відмови від Києва.
Але це не дає Європі реального контролю. Меллінг сказав, що глибша проблема полягає в тому, що Вашингтон більше не розглядає оборонні угоди як надійні контракти. Він стверджує, що Сполучені Штати “все більше поводяться як партнер, який відчуває себе вільним переписати умови, коли змінюється його політичний настрій”, залишаючи європейців незахищеними.
Чи справді США припинять продаж зброї Україні?
Скрипченко стверджує, що комерційна логіка не дозволяє повністю припинити поставки; PURL має зобов’язання на суму 3,5 млрд доларів, і це великі гроші, від яких американські оборонні компанії не можуть відмовитися.
“Я не думаю, що США припинять продавати нам зброю за європейськими цінами”, — сказав він.
Однак Меллінг попередив, що політична влада переважає комерційні стимули.
“Уряд США може зупинити експорт одним рішенням”, — зазначив він, маючи на увазі випадки, коли адміністрація Трампа в минулому зупиняла поставки або обмін розвідданими. Вашингтон також може, якщо захоче, заблокувати або заморозити реекспорт або сповільнити поставки за одну ніч, щоб чинити тиск на Київ або Європу.
Чи зможе Україна продовжувати боротьбу без допомоги США?
Україна зможе продовжувати боротьбу, але війна одразу перейде у набагато більш вразливу та непередбачувану фазу.
Росія втрачає тисячі солдатів щотижня у своїй повільній наступальній операції, а українські військові змогли завдати значних втрат завдяки безпілотникам та збільшенню кількості артилерійських снарядів, якими вони зараз володіють.
Наразі Україна має одну з найбільших оборонних промисловостей у Європі, яка виробляє власні безпілотники, ракети середньої та великої дальності, артилерійські системи та боєприпаси. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що країна зараз виробляє близько 60 відсотків того, що їй потрібно на фронті.
Не всі з цих 40 відсотків, що бракує, надходять із США, але їхня частка є достатньою, щоб їхня відсутність вплинула на здатність України вести війну.
Хоча Україна і виробляє дешеві протидронові засоби, вона все ще не має власних можливостей для перехоплення балістичних ракет. І щоб не відставати, Києву потрібні партнери, які продовжуватимуть фінансувати вітчизняний оборонний сектор.
Меллінг також попередив, що втрата підтримки США змусить Київ імпровізувати, що коштуватиме людських життів. За його словами, Україна зможе продовжувати діяти, але лише за умови прийняття “більшого ризику” та коригування тактики, що буде пов’язано з вищими витратами.
Однак стійкість України не викликає сумнівів. Скрипченко вказав на те, що Україна продовжує боротися навіть під час гострого дефіциту засобів протиповітряної оборони, боєприпасів та іншої зброї, а також попри постійні обстріли російськими ракетами, бомбами та дронами.
Країна “не капітулювала і не впала”, сказав він, що є ознакою того, що українські сили продовжуватимуть чинити опір, навіть якщо Трамп відмовиться від війни.
Раніше прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Сполучені Штати Америки продовжують передавати та продавати значну кількість зброї для НАТО, яку потім надсилають в Україну, але Вашингтон не може забезпечувати такі поставки постійно. Вона додала, що Трамп є “президентом миру” і він “залишається оптимістом і сповненим надії” щодо укладання угоди в рамках свого мирного плану.