Експерти стверджують, що операція США проти Ірану не повинна впливати на постачання американської зброї Тайваню, після того як один з американських чиновників повідомив про призупинення поставок зброї Тайбею через конфлікт на Близькому Сході, пише The Guardian.
Аналітики зазначають, що реалізація поставок з пакету зброї на $14 млрд, схвалення якого залишається під питанням після зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, може зайняти до шести років, тому ймовірність реального зв’язку між війною з Іраном та постачаннями зброї Тайваню “дуже низька”.
Невизначеність щодо підтримки демократичного острова з боку США знову виникла після того, як Трамп натякнув, що може використати продаж зброї Тайваню як “вигідний козир” у переговорах із Пекіном.
Коментарі виконуючого обов’язки міністра ВМС США Хунг Цао на слуханнях у Конгресі 21 травня викликали ще більше занепокоєння в Тайбеї, оскільки він натякнув, що робота над пакетом зброї, який вже кілька місяців чекає на затвердження Трампа, призупинена.
“Зараз ми робимо паузу, щоб упевнитися, що у нас є боєприпаси, необхідні для операції «Епічна лють». Ми просто переконуємося, що у нас є все необхідне, а потім продажі зброї продовжаться, коли адміністрація вважатиме це доцільним”, — зазначив Цао.
Згідно з інформацією, США вичерпали значну частину своїх запасів ракет з початку війни з Іраном 28 лютого.
Старший радник консалтингової групи Bower Group Asia Руперт Хаммонд-Чемберс вважає, що пояснення Цао щодо цієї паузи “не має логіки”.
“Існує дуже низька ймовірність того, що між подіями в Ірані та постачаннями зброї Тайваню є якийсь реальний зв’язок”, — заявив Хаммонд-Чемберс, додавши, що угоди про постачання зброї Тайваню, які Трамп наразі розглядає, “не будуть реалізовані ще від трьох до шести років”.
“Якщо він передасть відповідне повідомлення (про затвердження пакету) Конгресу до кінця червня, то пройде ще від шести до 12 місяців, перш ніж контракти будуть підписані, і лише тоді почнеться відлік часу до поставки. Тож насправді йдеться про 2030-ті роки [до моменту постачання зброї Тайваню]”, — додав він.
Нещодавно Reuters опублікувало коментар неназваного американського чиновника про те, що у військових США є “більш ніж достатньо боєприпасів, амуніції та запасів для досягнення всіх стратегічних цілей Трампа і навіть більше”, а призупинення продажів Тайваню “не пов’язане з війною з Іраном”.
Пекін вважає Тайвань своєю відокремленою провінцією та рішуче виступає проти продажу зброї цій острівній демократії. Законодавство США передбачає, що Вашингтон зобов’язаний постачати Тайваню оборонні матеріали, щоб острів міг підтримувати “достатній потенціал самооборони”.
Згідно з заявою китайського Міністерства закордонних справ, Сі сказав Трампу в Пекіні, що питання Тайваню є “найважливішим у китайсько-американських відносинах” та попередив про ризик конфлікту. Трамп стверджував, що під час саміту з Сі Цзіньпіном не брав на себе жодних зобов’язань щодо Тайваню, але його подальші заяви викликали сумніви щодо підтримки Вашингтона.
Натяк президента США на те, що він може використати продаж зброї Тайваню як козир у переговорах, порушуватиме давню політику Вашингтона, згідно з якою Штати не обговорюють це питання з Пекіном.
Заява Трампа минулого тижня про те, що він може безпосередньо поспілкуватися з президентом Тайваню Вільямом Лаєм, стала ще одним порушенням багаторічного дипломатичного протоколу. Жоден чинний президент США не розмовляв із тайванським президентом з 1979 року, коли Вашингтон переніс дипломатичне визнання з Тайбея до Пекіна. Така розмова викликала б обурення Китаю.
У понеділок, 25 травня, п’ятеро депутатів від керівної на Тайвані Демократичної прогресивної партії (ДПП) разом із президентом аналітичного центру Jamestown Foundation Пітером Маттісом провели пресконференцію, присвячену відносинам між Тайванем і США після саміту Трампа з Сі. На цьому заході депутат від ДПП Нгалім Тюнн повторно наголосив, що “канали комунікації Тайваню з США залишаються відкритими та безперебійними”.
Меттіс зазначив, що, на його думку, коментарі Цао не відповідають дійсності, адже війна з Іраном “ніяк” не може вплинути на пакети озброєння для Тайваню, рішення про які вже ухвалено та про які повідомлено Конгресу США.
“Те, що було сказано, — це просто неточне висловлювання людини, яка, можливо, не до кінця розуміє технічні деталі того, як працює система продажу зброї США. Я вважаю, це окремі питання, і до них слід ставитися по-різному”, — сказав Маттіс.
Хаммонд-Чемберс зазначив, що якщо Трамп схвалить продаж зброї “протягом наступних чотирьох-шести тижнів”, то невизначеність щодо американської підтримки Тайбея зникне. Але якщо затримки затягнуться до осені, коли Трамп має прийняти Сі у Вашингтоні, а потім відбудуться ще дві потенційні зустрічі на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Китаї в листопаді та на саміті G20 у Маямі в грудні, Тайвань може опинитися у скрутному становищі.
Про результати саміту Трампа з Сі в статті “G2 без ілюзій: що насправді вирішили Трамп і Сі в Пекіні” розповідав Сергій Корсунський.