Снарядна ініціатива Чехії для України – заява Бабіша та зміна фінансування

Чеська Республіка більше не вкладатиме гроші своїх громадян у «снарядну ініціативу», проте продовжить виконувати роль логістичного хабу. Це рішення стало наслідком зміни політичного курсу Праги та вимог щодо більшої прозорості використання коштів міжнародних донорів.

Чеська Республіка офіційно змінює свій статус у масштабному проєкті із закупівлі артилерійських боєприпасів великого калібру для потреб України. Голова уряду Андрей Бабіш підтвердив, що країна переходить виключно до ролі координатора процесу, повністю припиняючи власні фінансові внески в ініціативу. Цю заяву прем’єр зробив у Парижі після зустрічі союзників України, наголосивши на необхідності економії внутрішніх ресурсів, повідомляє Reuters.

Гроші «лишаються вдома»: логіка Андрея Бабіша

Уряд Бабіша, який прийшов до влади наприкінці 2025 року, з самого початку критично ставився до «снарядної ініціативи», започаткованої попереднім кабінетом міністрів та президентом Петром Павелом. Основні тези прем’єра включають:

  • Відсутність прозорості: Бабіш неодноразово вказував на ризики корупції при закупівлі зброї у третіх країн.
  • Пріоритет внутрішніх потреб: Гроші чеських платників податків, за словами Бабіша, зараз потрібніші для розв’язання економічних питань всередині Чехії.
  • Умова фінансування: Прага готова надавати свої контакти та дипломатичні канали лише за умови, що закупівлі оплачуватимуть інші донори, зокрема Німеччина, Данія та Нідерланди.

Масштаби ініціативи та очікування НАТО

Попри зміну позиції Праги, міжнародні донори вже вклали в проєкт близько 4,8 мільярда доларів. Чеський внесок до цього часу становив приблизно 3 мільярди крон (близько 145 мільйонів доларів).

Високопосадовці НАТО зберігають стриманий оптимізм щодо майбутнього програми. Згідно з прогнозами, у 2025 — 2026 роках ініціатива має забезпечити постачання 1,8 мільйона артилерійських снарядів, що становить близько 43% від загальної кількості боєприпасів, які отримує Київ.

Що далі?

У середу, 7 січня, Державна рада безпеки Чехії має офіційно обговорити подальшу долю програми. Очікується, що Прага збереже за собою функції посередника між світовими продавцями зброї та західними фінансовими донорами. Проте проросійські сили в коаліції Бабіша продовжують тиснути на уряд з вимогою повного згортання військової допомоги, що створює додаткові виклики для стабільності постачання ЗСУ на початку 2026 року.

Прага й Братислава дедалі активніше грають на внутрішньому популізмі, блокуючи підтримку України та послаблюючи позиції ЄС. У статті “Популізм і “орбанізація” замість безпеки: чому Чехія та Словаччина грають проти України на руку Кремлю” молодша експертка Ради зовнішньої політики “Українська призма” Юлія Невмержицька розбирає, як Чехія та Словаччина рухаються до орбанівської моделі й чому це вигідно Кремлю.

ЗСУКиївська областьНАТОСловаччина