Скільки Росія зможе ще воювати в Україні – оцінка економістів

Її економіка перегрілась лише частково, а захід провалив санкції.

Росія може дозволити собі фінансувати війну проти України ще кілька років через величезні доходи від продажу нафти і невдалі західні санкції. Більше того, масштабні військові витрати, включно з високими виплатами солдатам, сприяли економічному зростанню РФ, пише The Washington Post із посиланням на низку економістів та аналітиків.

Видання зазначає, що російська економіка перегрілась лише частково. Так, Владіміру Путіну потрібно щомісячно поповнювати лави армії на 20 тисяч осіб через високий рівень смертності та поранень. Однак в підсумку в країні  зафіксована майже повна зайнятість та стрімке зростання заробітної плати.

Щоправда ще в липні голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна заявила, що робоча сила і виробничі потужності економіки «майже вичерпані», а стагнацію «можна зупинити лише шляхом глибокої рецесії».

На те, що проблема таки існує, вказує той факт, що у п’ятницю Центробанк РФ вкотре підвищив облікову ставку до 21% вперше за понад 20 років. Видання зазначає, що це викликало обурення деяких із найбільших олігархів країни.

Водночас у Росії зростає проблема дефіциту робочих рук. І якщо раніше його закривали з допомогою трудових мігрантів із Центральної Азії, то зараз РФ стає все менш привабливим місцем для роботи через можливість потрапити на фронт в Україні всупереч законодавству.

Деякі незалежні аналітики стверджують, що реальна інфляція в РФ є навіть вищою, ніж стверджує офіційна статистика. Минулого місяця Стокгольмський інститут трансформаційної економіки у своєму звіті поставив під сумнів достовірність останніх офіційних даних про інфляцію, зазначивши, що основні економічні показники «зараз є частиною російської військової пропаганди».

На думку аналітиків, Путін неминуче скоротить соціальні витрати на освіту, охорону здоров’я та цивільну інфраструктуру, але це не вплине на рівень влади, зосередженої у нього в руках.

Водночас російський економіст, співзасновник і старший науковий співробітник Центру аналізу і стратегій в Європі Владислав Іноземцев, який проживає в США, вважає, що Росія може дозволити собі вести війну ще найближчих кілька років.

«Вона може підтримувати цю війну протягом такого часу, протягом якого Україна і, ймовірно, Захід не зможуть собі дозволити її вести. У цьому проблема. Путін, здається, дуже впевнений, що він може йти далі, можливо, один, два або три роки. Поки що ситуація виглядає досить стабільною»», – зазначив Іноземцев.

За його оцінками, військово-промисловий комплекс РФ не може виробляти жодного сучасного, новітнього озброєння, однак має можливості для масового виробництва снарядів і ракет, ракет малої дальності, які є досить примітивними. І може це робити у значних масштабах.

Натомість Олександра Прокопенко з Фонду Карнегі за міжнародний мир каже, що Росія не може нарощувати військове виробництво далі через нестачу робочої сили і західні санкції.

«Хоча продовження торгівлі з такими країнами, як Китай, допомагає російській економіці, санкції значно обмежили здатність Кремля модернізувати свою армію, обмежуючи доступ до необхідних компонентів і створюючи вузькі місця в ланцюгах поставок і фінансових операціях», – вказала вона.

На думку старшого наукового співробітника Інституту Брукінгса Робіна Брукса, здатність Росії продовжувати війну роками пов’язана з низкою провалів західних санкцій через кулуарне лобіювання в Європі та брак політичної волі.

Так, незабаром після вторгнення Німеччина та кілька інших великих європейських країн, включаючи Італію, Іспанію, Чехію, Польщу та Австрію, почали відправляти величезні обсяги товарів через Туреччину і сусідів Росії, включаючи Казахстан, Киргизстан, Грузію і Вірменію, які, очевидно, призначалися для Росії. А якщо великі європейські держави постачають розкішні автомобілі та інші товари через сусідів Росії, у інших країн немає стимулів обмежувати торгівлю мікрочіпами чи товарами подвійного призначення з Росією. В підсумку в Росії санкцій так і не відчули.

Брукс вважає, що Захід може зменшити доходи Росії від продажу нафти, запровадивши санкції проти більшої кількості російських танкерів, включаючи тіньовий флот, який транспортує 45% нафти. Він також може посилити і забезпечити дотримання нафтового ліміту, згідно з яким країни «Великої сімки» відмовляють у транспортних послугах і страхуванні російським танкерам, нафта яких продається за ціною понад 60 доларів за барель.

Водночас, зазначає він, провал санкцій став сигналом для автократів.

«Це великий сигнал Кремлю, Пекіну і будь-якому іншому автократичному потенційному порушнику спокою, що Захід несерйозний. Захід більше зацікавлений у зароблянні грошей у короткостроковій перспективі, ніж у протистоянні з автократами. Це меседж номер один, і він дуже шкідливий», – вказав Брукс.

Джерело