Наприкінці грудня ізраїльські посадовці через Росію повідомили Тегеран, що не атакуватимуть Іран, якщо Ізраїль не буде атакований першим. Іранські посадовці відповіли, що також утримаються від превентивного нападу, пише The Washington Post з посиланням на джерела.
Зазначається, що і повідомлення Ізраїлю, і відповідь Ірану, були надіслані через Росію. Комунікація між ізраїльськими та іранськими посадовцями, а також посередницька роль Росії, є незвичними через ворожість сторін.
Контакти показують, що Ізраїль хоче запобігти створенню враження, ніби країна посилює напруження у стосунках з Іраном. При цьому приватні запевнення контрастували з публічною риторикою Ізраїлю: чиновники відкрито натякали на можливість завдати нових ударів по Ірану.
Вказується, що реакція Ірану на звернення була позитивною, але у Тегерані з обережністю поставились до намірів ізраїльтян, адже запевнення залишали можливість для американських ударів. Також невідомо, чи дотримається Ізраїль свого слова, якщо вирішить, що удари на тлі масштабних протестів допоможуть повалити іранський уряд.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Трамп у разі військових дій Сполучених Штатів проти Ірану очікує швидкого та рішучого удару по режиму, який не переросте в затяжну війну на тижні чи місяці. Втім, радники не змогли йому гарантувати цього.
Розстріли на вулицях, відключений Інтернет, глушіння “Старлінків” і перші публічні страти. Іран входить у фазу, де кожне рішення може стати точкою неповернення.
Член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов докладно розбирає, які сценарії постають перед країною. Що реально може змінити перебіг подій і чому зовнішнє втручання — не панацея, читайте в статті “Від протестів до громадянської війни? Чотири з половиною сценарії для Ірану”.