Насправді на переговорах із США Росія зосередилась насамперед не на питанні України, а на відновленні дипломатичних відносин, оскільки дипустанови для Москви завжди були місцем базування її розвідувальних служб, пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко у матеріалі «Дев’ять кроків Путіна назустріч Трампу та «Ялті 2.0».
«На двосторонньому рівні Росія зацікавлена, по-перше, в установленні в повному обсязі дипломатичних відносин зі США: за роки конфронтації Москва та Вашингтон значно скоротили штати й мережі своїх установ», – зазначає автор та додає, що цей пріоритет визнали і в Кремлі – спершу нормалізація роботи посольств, потім урегулювання конфлікту в Україні й після цього економічне співробітництво.
Кравченко вказує, що відновлення нормальної роботи посольств та консульств, а також збільшення чисельності персоналу потрібні Росії аж ніяк не для кращого консульського обслуговування російських громадян за кордоном, а для полегшення розвідувальної діяльності агентів Головного розвідувального управління та Служби зовнішньої розвідки. Представники останніх часто працюють під дипломатичним прикриттям.
Вашингтон у свою чергу також зацікавлений у відновленні роботи консульств у Санкт-Петербурзі, Владивостоці та Єкатеринбурзі.
Додатково Росія, безумовно, хоче пом’якшення санкцій.
«Білий дім, зокрема, обговорює скасування нафтової стелі, яка забороняє компаніям із західних країн перевозити та страхувати нафту, куплену в Росії, за ціною, вищою за 60 дол. за барель», – вказує Кравченко
Умовою для такого кроку в ЗМІ називають згоду Росії укласти мирну угоду з Україною.
Нагадаємо, що минулого тижня президент Росії офіційно призначив директора департаменту Північної Атлантики МЗС РФ Алєксандра Дарчієва послом у Сполучених Штатах Америки. Вакансія була вільна з осені.