Російський флот криголамів стрімко зношується: щонайменше три судна відпрацюють свій ресурс у найближчі два роки. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
З початку повномасштабної війни РФ змогла ввести в експлуатацію лише один новий атомний криголам. Водночас санкційний тиск, відсутність власних сучасних технологій і проблеми з фінансуванням серйозно обмежують можливості Москви зберігати статус провідної арктичної держави.
Близько третини діючих російських криголамів були побудовані на верфях Фінляндії. Загалом у світі понад 60% таких суден будують саме там, а 80% проєктів розробляють фінські компанії. Після запровадження санкцій Росія намагалася знайти нових партнерів, зокрема у Південній Кореї, однак отримала відмову.
Щоб залишатися присутньою в Арктиці, РФ змушена продовжувати термін служби старих атомоходів, що несе великі ризики. Аварія реактора може спричинити екологічну катастрофу на рівні Чорнобиля. Для криголама «Ямал» строк експлуатації вже подовжували двічі, а для «Вайгача» та «Таймира» чергове продовження завершується у 2025 році.
За проєктом «Лідер» Москва планувала побудувати до 2032 року три нові криголами, здатні долати кригу завтовшки понад чотири метри. Однак у 2023 році Володимир Путін скоротив програму до одного судна. Його орієнтовна вартість – 127 млрд рублів, що дорівнює річному бюджету Камчатського краю. Запустити криголам у роботу планують у 2030 році, але, за оцінками розвідки, шанси на успішне завершення цього проєкту вкрай малі.
Раніше повідомлялося про те, що в США обговорюють використання атомних криголамів Росії для американських проєктів на Алясці.