Санкції щодо Російської Федерації – під обмеження Європейського Союзу потраплять підприємства з Китаю, Об’єднаних Арабських Еміратів та Туреччини.

Країни ЄС продовжують обговорювати зміст 21-го пакета санкцій проти Росії.

Зовнішньополітична служба ЄС має намір ввести санкції проти чотирьох китайських компаній, яких звинувачують у підтримці російської агресії проти України. Європейські чиновники повідомили, що ці підприємства можуть бути включені до нового пакета санкцій, який міністри закордонних справ країн ЄС планують розглянути наступного тижня, пише Politico.

Вказується, що компанії сприяють російському «тіньовому флоту», постачають хімічні речовини для потреб російських військових і доставляють компоненти, які Росія використовує для виготовлення ударних безпілотників. Тим часом минулого тижня в Китаї заявили, що готові вжити рішучих заходів та захищати свої інтереси, якщо ЄС ухвалить рішення про введення нових торговельних обмежень.

Politico зазначає, що в попередніх пакетах санкцій ЄС вже запроваджував обмеження щодо китайських компаній. Нові пропозиції свідчать про намір Євросоюзу продовжувати посилювати тиск на партнерів Росії, незважаючи на попередження Пекіна про можливі наслідки через 20-й пакет санкцій проти РФ.

Речник Єврокомісії Олоф Гілл повідомив, що це питання стане однією з основних тем під час зустрічі єврокомісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича з торговельним представником Китаю Лі Ченганом. Переговори заплановані на вівторок на полях міністерської зустрічі ОЕСР у Парижі.

Згідно з інформацією Politico, документ від 21 травня планують включити до «мініпакета» санкцій, який, за прогнозами двох представників ЄС, міністри закордонних справ країн блоку можуть затвердити 15 червня під час зустрічі в Люксембурзі. До нього мають увійти кілька окремих санкційних рішень, тоді як Євросоюз продовжує підготовку 21-го пакета санкцій проти Росії, який охоплюватиме ширші сфери та, як очікується, буде ухвалений пізніше цього літа.

Крім того, у документі пропонується розширити санкції на п’ять компаній з Об’єднаних Арабських Еміратів, три турецькі фірми та одну азербайджанську. У ЄС вважають, що вони беруть участь у перевезенні російських вантажів і сприяють Росії у продажу енергоносіїв.

Також під обмеження можуть потрапити дочірні компанії «Лукойлу», а також десятки фізичних і юридичних осіб, яких вважають причетними до підтримки російської військової машини. Наголошується, що цей список формують на основі регулярного оновлення санкцій, коли компанії та організації можуть додаватися або виключатися з переліку залежно від того, як Росія змінює свої методи обходу обмежень.

Politico повідомляє, що країни ЄС продовжують обговорювати зміст 21-го пакета санкцій проти Росії. Однією з основних пропозицій є збереження чинного обмеження на ціну російської нафти, термін дії якого завершується в липні.

Вказується, що якщо його не продовжать, гранична ціна автоматично зросте через підвищення світових цін на енергоносії. Кілька держав виступають за те, щоб зберегти нинішній рівень обмеження і не допустити додаткових доходів для Москви.

Крім того, група країн Балтії та Північної Європи також виступає за запровадження жорсткіших санкцій проти російських енергетичних компаній, зокрема «Лукойлу», «Газпрому», «Новатеку» та «Роснафти». Ці держави вважають, що Євросоюзу слід припинити всі контракти з російською ядерною галуззю.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай позиціонує себе як «нейтральний миротворець»: закликає Київ та Москву до стриманості та діалогу, уникає визнання Кремля агресором, а саму війну називає «конфліктом». Проте ширма дипломатичної стриманості приховує латентну підтримку — саме КНР забезпечує до 90% російського імпорту у сфері військових технологій та товарів подвійного призначення, завдяки яким Москва здатна виготовляти зброю, а отже — продовжувати війну. Також, за даними західних розвідок, торік КНР таємно підготувала близько 200 російських військових, частина з яких зараз бере участь у війні проти України, хоча у Пекіні це заперечують.