Санкції проти Росії 2025 – як наука РФ опинилася в міжнародній ізоляції
Олексій Пластун Як санкції викреслюють науковців країни-агресора зі світового академічного простору
На Росію накладено понад 24 тисячі різноманітних санкцій. Переважна їх більшість спрямована проти економіки країни-агресора. Водночас активно культивується міф про те, що санкції не працюють, і як доказ демонструються успіхи в економіці. Втім, такі «успіхи» можна створити на папері, що, зокрема, продемонструвало наше нещодавнє дослідження, яке показало, що Росстат штучно занижує інфляцію в РФ десь утричі.
Тим часом є майже недоторканні для санкцій сфери, наприклад наука, яка вважається «поза політикою», плюс «свобода академічної думки» тощо.
Незважаючи на відсутність офіційних пакетів санкцій проти російської науки, неофіційні «плюшки» їй прилітали (про це трохи згодом). Так от, у науці, на відміну від російської статистики, у нас є принципова можливість об’єктивно оцінити вплив санкцій. Власне, в цій публікації ми наведемо декілька цікавих цифр.
Але почнемо з того, що санкції проти російської науки все ж таки були, хоч і неофіційні. Звісно, правильнішим терміном є «обмеження», але по суті це ті самі санкції.
Санкції проти російської науки
Так от, «обмеження» набували різних форм і включали скасування або зменшення фінансування, припинення співпраці з Росією, закриття спільних проєктів або усунення з них учених, пов’язаних із російським режимом. Іноземні компанії закривали свої науково-дослідні відділи в РФ. До санкцій можна віднести й накладання обмежень і заборон на постачання обладнання та реагентів, відмову іноземних учених брати участь у наукових конференціях і міжнародних заходах, організованих Росією, а також у спільних дослідницьких проєктах тощо. Крім того, почасти російські науковці (особливо ті, які залишилися в країні-агресорі) стали свого роду вигнанцями та нерукостислими.
Ну й були всілякі неприємні для російських вчених дрібниці, про які згадують нечасто, але які можуть доволі сильно ускладнити наукове життя. Наприклад, візові обмеження, обмеження на польоти (європейське небо закрите для російських літаків, тому вченим із цієї країни потрібно використовувати додаткові хаби, такі як Туреччина чи ОАЕ, щоб дістатися до місця призначення), проблеми з платежами (Visa та Mastercard покинули Росію, а більшість російських банків потрапила під санкції), падіння рубля (як наслідок збільшення витрат) тощо.
Хочете ви опублікувати статтю, а заплатити не можете, бо ви є російським вченим, а багато міжнародних видавців у межах пакетів економічних санкцій не можуть отримувати платежі з Росії. От і виходить, що хочете, а не можете.
США аналізують, як швидко послабити санкції з РФ у разі підписання мирної угоди
Чимало міжнародних організацій призупинили членство Росії, зокрема Міжнародний союз спелеології, Європейська асоціація урології, Міжнародний географічний союз, Європейська федерація асоціацій психологів, Європейська асоціація забезпечення якості вищої освіти, Європейська фундація розвитку менеджменту та багато інших. До речі, я разом із МОН 2025 року ініціював кампанію з виключення тих російських організацій, які ще досі є членами міжнародних організацій. За перший місяць уже дві міжнародні організації (The Association for Dental Education in Europe та European University Continuing Education Network) виключили представників країни-агресора з переліку своїх членів, а декілька інших ініціювали процедуру ревізії статусу щодо російських інституцій.
Ну й не недооцінюймо ступеню неадекватності російської влади. Якщо є можливість вистрілити собі в ногу — вони обов’язково це зроблять.
Санкції РФ проти російської науки
Уряд Росії образився на західний науковий світ і вирішив не брати до уваги індексації публікацій своїх науковців у міжнародних базах (таких як Scopus чи WoS), оцінюючи результати науковців чи організацій. Що, звісно, не могло не вплинути на кількість і якість міжнародної публікаційної активності.
Російські академічні інституції зазвичай не дозволяють продовжувати роботу тим науковцям, які виїхали з Росії через мобілізаційну чи антивоєнну позицію, змушуючи останніх шукати місце роботи поза межами своєї держави.
Крім того, Росія в нападі параної та шпіономанії розпочала кампанію проти власних вчених. Їхні публікації в міжнародних журналах чи виступи на міжнародних конференціях, а також участь у міжнародних проєктах розглядалися як порушення державної таємниці та зрада. І не просто розглядалися, а доходило до арештів, кримінальних справ і реальних строків ув’язнення. Деяким вченим пощастило отримати 12 років колонії (саме на такий строк засудили фізиків-розробників російської гіперзвукової ракетної програми Анатолія Губанова та Валерія Голубкіна. Карма — вона така). Тож жарти про «шарашки» скоро можуть стати реальністю.
А, ну й щоб упевнитися, що майбутнього в російської науки не буде, уряд РФ ухвалив вольове рішення вийти з Болонської системи.
Це далеко не повний перелік санкцій та обмежень, а радше узагальнене уявлення про нього.
Вплив санкцій на російську науку
Очікувано Росія заявила, що все це пішло на користь її науці. Втім, на наше щастя, в цьому випадку ми можемо не покладатися на дані Росстату чи просто вірити Росії на слово, а використати зовнішні об’єктивні метрики.
Найпростіший спосіб оцінити вплив санкцій на російську наукову діяльність — дослідити бібліографічні бази даних, бо одним із основних наукових продуктів є наукова публікація. Найбільшими та найвідомішими базами даних на сьогодні є Scopus та Web of Science (WoS).
Наразі Scopus більший за WoS. Він має більш як 1,8 мільярда цитованих посилань, починаючи з 1970 року; понад 84 мільйони записів; більш як 17,6 мільйона профілів авторів; понад 25 тисяч активних найменувань і 7 тисяч видавців. Охоплення журналів у Scopus вище, ніж у WoS (42 тисячі проти 34,2 тисячі) й ширше (включає науки про життя, гуманітарні науки тощо), що є життєво важливим для порівняння. Тому об’єктом аналізу є дані Scopus.
Базові метрики, що їх пропонує Scopus для оцінки наукової активності, такі: кількість публікацій; кількість цитат; кількість переглядів.
Зауважу, що дані за 2024 рік неповні й, найімовірніше, для цього року вони дещо покращаться, але йдеться не про зміну в рази, тож для ілюстрації стану справ і тенденцій вони цілком релевантні.
Як видно, до пандемії наукова активність Росії стабільно зростала й сягнула певного плато на вершині, але 2022 року щось трапилось, і російська наука перейшла в стан стрімкого неконтрольованого падіння. За три роки від початку повномасштабного вторгнення кількість цитувань статей російських вчених впала на 92%, а кількість переглядів праць — на 85%. У принципі, це все, що треба знати про «непрацюючі» санкції. За великим рахунком, російську науку викреслили з міжнародного простору.
Одним із найяскравіших прикладів (і найочікуванішим через статус «країни-ізгоя») є кількість публікацій російських вчених на наукових конференціях, яка впала на 40% 2022 року і продовжила падати 2023-го.
Аби продемонструвати, як це працює, погляньмо на сферу, в якій Росія традиційно була потужною, — фізику. Одним із найповажніших журналів у цій галузі є серія конференцій The Journal Of Physics Conference, яку проводить Інститут фізики Великої Британії.
2021 року російські автори представили в серії майже 6000 робіт. 2022 року ця цифра різко впала до 1029. 2023 року було представлено лише 124 російські статті. Як видно, падіння в ключовому полі становить 80–90% — майже повна анігіляція.
Ви скажете, що це суто кількісні метрики, можливо, Росія просто перейшла на якісно новий рівень. Щоб не витрачати вашого часу на дискусію та описи, в таблиці нижче наведу деякі якісні метрики.
Метрика | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2023 до 2021 |
Частка публікацій у Російській Федерації, які входять до 10% найбільш перегляданих у світі, шт. | 20 415 | 13 852 | 5017 | 4650 | -75% |
Частка публікацій у Російській Федерації, які входять до 10% найбільш перегляданих у світі, % | 14,9 | 11,8 | 4,4 | 4,8 | -70% |
Кількість переглядів на публікацію | 22,5 | 18 | 8,9 | 4,9 | -60% |
Field-Weighted Views Impact* | 1,19 | 1,03 | 0,61 | 0,62 | -49% |
Field-Weighted Views Impact (FWVI) показує, як кількість переглядів публікацій певної організації чи автора співвідноситься із середньою кількістю переглядів усіх інших подібних публікацій у тій самій базі даних. Тобто наскільки перегляди публікацій цього суб’єкта відрізняються від середнього рівня переглядів у глобальному масштабі для цієї бази даних.
Як бачимо, в якісному плані теж усе гаразд: упевнене від’ємне зростання.
Використаємо для додаткової перевірки ще такі метрики оцінки наукової активності, наявні в Scopus: кількість патентів; наукові публікації, цитовані в патентах; кількість цитувань у патентах; кількість цитувань у патентах на одну наукову публікацію.
Результати за період із 2021 до 2024 року наведено на рисунку нижче (щодо 2024 року застереження аналогічне).
Візуально отримуємо повне підтвердження попередніх висновків. Російська наука перестала бути генератором корисного, вона більше нічого не створює в плані винаходів. Як бачимо, падіння ультимативне, за всіма метриками 2024 року воно становило більш як 90%.
Тож коли вам розповідатимуть про велич і силу російської науки, не витрачайте час на суперечки, а просто наводьте ці дані.
Некролог (епілог)
Санкції проти російської науки діють, і досить ефективно, стираючи з міжнародного наукового ландшафту країну-агресора та черговий її пропагандистський міф про велич російської науки, без якої світ обійтись аж ніяк не може.
Незважаючи на це, російська наука все ще залишається потужним рупором російської пропаганди й має великі спроможності шкодити людству. Значний її потенціал наразі використовується для розроблення військових технологій. За кожним умовним дроном чи крилатою ракетою стоїть наукова думка.
Центробанк РФ хоче заборонити криптовалюту росіянам, за винятком багатих
Наприклад, 8 липня 2024 року російська крилата ракета влучила в дитячу лікарню «Охматдит» у Києві, внаслідок чого двоє людей загинули, a понад 30 отримали поранення. Спільне розслідування СБУ та Офісу генпрокурора показало, що ракету Х-101, використану для удару, виготовило в другому кварталі 2024 року конструкторське бюро «Радуга». «Радуга» та її виробниче підприємство Дубненський машинобудівний завод, хоч і перебувають під санкціями Заходу, проєктують і виробляють багато видів зброї, яку Росія використовує y війні з Україною, зокрема військові літаки (Су-25, Су-34) та ракети (Х-55, Х-101 та ін.). Ці підприємства розташовані в «наукограді» Дубна в 110 км на північ від Москви.
Тож боротьба з російською наукою — це також і боротьба з окупаційною армією та протидія війні. І в академічному світі зусилля з боротьби з нею мають не припинятись, а тільки посилюватись.
Санкції проти російської науки треба виводити на офіційний рівень. Ті російські наукові й освітні установи, які відкрито підтримали війну, пропагують анексію українських територій, надають фінансову та матеріальну підтримку окупаційній армії, мають бути внесені до санкційних списків і викреслені з міжнародного академічного середовища.
Міжнародні видавництва мають переглянути свою політику «територіальної нейтральності» й нарешті визнати простий і очевидний факт, що Крим — це Україна, Донецьк — це Україна, й перестати грати на руку країни-агресора, позначаючи українські території як Росію.
Український центр ISSN має припинити допомагати окупантам, та ще й за гроші українських платників податків: зібрати нарешті волю в кулак і зробити щось із тими десятками російських журналів, реєстрацію яких вони щороку підтверджують і безпосередньо сприяють їх присутності в міжнародному науковому середовищі.
Коротше, роботи ще багато, але результати є. І так, санкції працюють.