У Євросоюзі розробляють «план Б», який у разі потреби допоміг би обійти вето Угорщини на продовження антиросійських санкцій, повідомив редактор «Радіо Свобода» з питань Європи Рікард Йозвяк. Над альтернативним планом, за його словами, вже працюють найкращі юристи Брюсселя.
Так, одну з ідей щодо «плану Б» вже висловлювали в березні. Однак вона лишається неперевіреною та викликає певні сумніви щодо законності. Зокрема, як пояснив Йозвяк, санкції ЄС складаються з двох юридичних документів – рішення та регламенту. Ці тексти по суті ідентичні й функціонують разом. Країни-члени Євросоюзу погоджують та ухвалюють рішення, яке потім виконується за допомогою регламенту.
При цьому регламент необхідно продовжувати кожні шість місяців одноголосно, рішення – ні. Фактично рішення залишається в силі, якщо кваліфікована більшість не проголосує за його скасування.
Як пояснив Йозвяк, це означатиме, що санкції можуть залишатися в силі без потреби в офіційному продовженні. Такий хід подій допоможе уникнути того, що Угорщина з великою ймовірністю «шантажуватиме» продовженням санкцій решту країн ЄС.
Однак, за словами дипломатів, з якими спілкувався Йозвяк, це дуже запасний варіант і тимчасовий. Адже Угорщина, а потенційно, й інші країни, ймовірно, подадуть до суду через це, оскільки подібний підхід буде безпрецедентним.
«Це відбувалося на дуже хиткій юридичній основі, оскільки ми завжди використовували одностайність для продовження санкцій — саме так це завжди працювало», – зазначив один з дипломатів.
Але в розробці є й інші «плани Б», пише Йозвяк. За його словами, найбільш очевидним є те, що Європейська комісія найближчими тижнями може запропонувати додаткові санкції. Це стане 17-м пакетом санкцій з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Але хитрість полягає у тому, що ці нові санкції насправді не будуть ухвалені. Замість цього вони будуть торгуватися, аби Угорщина погодилася на продовження загальних санкцій. У цьому сценарії Будапешт міг би претендувати на перемогу в тому, що нові санкції не будуть ухвалені, а інші принаймні забезпечать продовження до кінця року тих обмежень, які вже діють.
Іншим можливим шляхом, зазначає Йозвяк, було б дозволити скасувати дію санкцій, але компенсувати це підвищенням мит для Росії в усіх еквівалентних секторах економіки. Таке рішення не вимагало б одностайності, тому воно могло б стати успішним. Однак у такій ситуації неясно, що б ЄС робив, наприклад, з усіма експортними обмеженнями, які він уже наклав на Росію?
Також одним із варіантів було б дозволити закінчити термін дії санкцій ЄС, але повторити ті самі заходи на національному рівні. Однак, підкреслює Йозвяк, далеко не всі країни-члени Євросоюзу мають національне законодавство про санкції. Замість цього вони покладаються на європейську структуру. Як наслідок, впровадження дуже скоро стане неоднорідним і непослідовним у всьому блоці.
Водночас за словами Йозвяка, Існує ще одна потенційна дилема. Крім продовження санкцій, більшість країн-членів ЄС хочуть, аби блок почав переговори про вступ з Україною не пізніше червня.
Це означає, що ще одне потенційне вето Угорщини потрібно буде подолати приблизно одночасно з санкційним. Цілком можливо, що деякі заморожені кошти ЄС, утримані від Будапешта через занепокоєння верховенством права, доведеться передати Угорщині, аби розв’язати обидві проблеми.
Наприкінці березня повідомлялося, що ЄС готує нові санкції проти Росії, попри заклик Москви послабити деякі обмеження в обмін на часткове перемир’я. Робота над 17-м пакетом санкцій на момент повідомлення вже розпочалася, але перебувала на «дуже ранній стадії».
Нещодавно в Єврокомісії назвали виведення всіх російських військ з України однією з головних умов для потенційного скасування або зміни санкцій ЄС, на тлі вимог Росії послабити обмеження. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс запевнив, що ЄС не скасує санкції проти РФ, навіть якщо це зроблять США, адже Брюссель має власну санкційну політику, яка не залежить від рішень адміністрації американського президента Дональда Трампа.