Росія дедалі швидше втрачає можливість підтримувати свою цивільну авіацію в робочому стані через повну залежність від іноземних технологій та відсутність доступу до їхнього обслуговування. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, літаки SSJ-100, які досі експлуатуються російськими авіакомпаніями, обладнані французькими двигунами SaM146. Після запровадження санкцій офіційний сервіс цих двигунів став неможливим. Нині парк SSJ-100 страждає від численних технічних збоїв – зокрема, проблем із системами керування та шасі. Ремонт фактично підтримується лише за рахунок «розбирання» інших бортів на запчастини.
Не краща ситуація і з проєктом середньомагістрального МС-21. Модель МС-21-300, що мала вийти на ринок, була зупинена після 2022 року, адже оснащувалася американськими двигунами Pratt & Whitney PW1000G. Версія МС-21-310, у якій планували замінити понад 70 компонентів західного виробництва, досі недопрацьована. Російські виробники так і не змогли створити власні системи зледеніння, метеолокатори, модулі електроживлення, туалетні блоки і системи попередження зіткнень. Крім того, дальність польоту оновленої моделі зменшилася з 6 400 до 3 830 км.
Криза торкнулася й інших російських авіапроєктів. Літак «Байкал», який мав стати заміною для легендарного Ан-2, офіційно визнали невдалим, хоча фінансування на нього продовжують виділяти.
За прогнозами голови «Росавіації» Дмитра Ядрова, до 2030 року Росія буде змушена списати близько 340 літаків, із них 230 – вітчизняного виробництва і 109 – іноземних.
Таким чином, авіаційна галузь РФ стрімко втрачає можливість забезпечувати безпечні пасажирські перевезення та перебуває під загрозою системного обвалу.
Також повідомлялося про те, що російські перевізники залишилися без доступу до офіційних сервісних центрів Boeing і Airbus. Ремонт через «паралельний імпорт» обходиться значно дорожче, витрати на обслуговування зросли на 38%.