Напередодні американське видання The New York Times повідомило, що берегова охорона США збирається пропустити російський танкер із нафтою до берегів Куби. Президент США Дональд Трамп, коментуючи цю інформацію, заявив, що не бачить у цьому нічого поганого.
«У нас там є танкер. Ми не проти, щоб хтось отримав вантаж, бо їм це потрібно — їм треба виживати… Ну, я б сказав, якщо якась країна хоче зараз відправити трохи нафти на Кубу, я не маю з цим жодних проблем. Незалежно від того, це Росія, чи ні», – заявив Трамп, у відповідь на питання чи правдива інформація у ЗМІ.
В очільника Білого дому запитали чи не допомагає це російському президенту Владіміру Путіну. Однак Трамп відкинув таке припущення.
«Він втрачає один вантаж нафти. Ось і все. Це нормально. Якщо він хоче це зробити, і якщо інші країни хочуть це зробити, мене це не дуже турбує. Це не матиме впливу. З Куба покінчено. У них поганий режим. У них дуже погане і корумповане керівництво. І незалежно від того, отримають вони вантаж нафти чи ні, це не матиме значення», – додав Трамп.
За даними The NYT, що танкер, який вирішили пропустити до Куби, належить російському уряду, і він перевозить приблизно 730 000 барелів нафти. Ввечері, 29 березня, він перебував за кілька миль від територіальних вод Куби. Зі швидкістю 12 вузлів він може досягти очікуваного пункту призначення – Матансаса, Куба, до вечора 30 березня.
На думку аналітиків, прибуття російського корабля змінить траєкторію стрімкого зростання кризи на Кубі. Мовляв, це допоможе купити острівній державі щонайменше кілька тижнів до того, як її запаси палива вичерпаються.
Це також зменшило б тиск на кубинський уряд, який стикається з неминучою економічною кризою та ескалацією загроз з боку Вашингтона, і показало б, що, принаймні поки що, острів все ще може покладатися на свого давнього союзника – Росію.
У виданні зазначили, що незрозуміло, чому Білий дім не видав наказу заблокувати танкер і чи дозволить він майбутнім поставкам російської нафти досягати острова. Це рішення дозволяє уникнути потенційної гострої конфронтації з Росією біля узбережжя Флориди.
Посольство Росії в Мексиці раніше заявило, що «Російська Федерація висловлює повну солідарність з Кубою, вважає всі обмеження, накладені на неї, незаконними, зокрема ті, що стосуються постачання енергетичних ресурсів, і готова надати всю необхідну допомогу, включаючи матеріальну». Тоді як кубинські чиновники не відповіли на запит про коментар.
У The NYT додають, що нафтовий танкер, який зараз наближається до Куби, може змінити характер напруженості між країнами. Куба швидко вичерпувала запаси енергії, покладаючись на сонячну енергію, власне виробництво нафти та невеликі поставки палива приватним кубинським підприємствам для підтримки неефективної енергомережі. Криза призвела до невеликих протестів – рідкість на Кубі – і викликала питання про те, як уряд виживе.
Але російська нафта полегшить цю кризу, принаймні тимчасово. Нафту можна переробляти на різні продукти, включаючи дизельне паливо, бензин, реактивне паливо та мазут, який використовується для живлення багатьох кубинських електростанцій. За словами екскерівника нафтової компанії Хорхе Піньона, це має допомогти стабілізувати енергомережу, зменшити кількість відключень електроенергії, покращити транспорт та сприяти сільськогосподарському виробництву.
«Це дає їм час. Але це не чарівна паличка, яка раптом, з прибуттям цього танкера, вирішує всі їхні проблеми», – додав Піньйон.
Він також заявив, що переробка нафти на інші продукти займуть близько трьох тижнів. Потім ще тиждень знадобиться, аби розподілити її по всій країні.
За його словами, дизельне паливо є найважливішим продуктом для Куби, оскільки воно живить вантажівки, трактори та багато електростанцій, і на острові його дуже не вистачає. Деяка гуманітарна допомога застрягла на складах, оскільки вантажівки не мають дизельного палива для її розповсюдження, ферми паралізовані через трактори без потужностей, а деякі електростанції були зупинені через брак палива.
Куба продовжує працювати, хоча й не завжди. Адже 40% її енергомережі забезпечується електростанціями, які здебільшого працюють на сирій нафті, видобутій на Кубі. Країна також активно встановлює сонячні панелі для підтримки мережі. Але Піньон сказав, що 40% мережі залежить від менших електростанцій, які використовують дизельне паливо. За словами Піньйона, Куба може використати російську нафту менш ніж за місяць. Але він очікує, що уряд збереже деякі енергетичні запаси для своїх стратегічних резервів та сил безпеки.
«Це дасть дизельне паливо поліції, військовим частинам, фактично всьому апарату кубинського уряду», – сказав Піньйон.
Ще недавно здавалося, що після проведення венесуельської операції кубинський кейс буде для Трампа одним із найпростіших. Острів дедалі глибше поринав у темряву, соціальна напруга сягнула «точки кипіння», переговори, схоже, велися з «правильними» людьми, і кубинський режим, відповідно, ставав дедалі поступливішим. Та Білий дім загруз в Ірані, й Гавана дістала шанс переграти ситуацію. Про те, як розвивається «Кубинська партія Дональда Трампа», читайте у статті Віталія Білана.