Російська загроза – це змушує ЄС змінюватися
Час не на боці ЄС.
Провокації Владіміра Путіна та напіввідсторонена позиція Дональда Трампа змушують Європейський Союз радикально змінюватися. Саміт лідерів ЄС 1 жовтня стане найяскравішим доказом того, що союз у колишньому вигляді більше не існує, зазначають кореспонденти Politico.
Воєнні погрози, які супроводжують зустріч у Копенгагені, навряд чи могли б бути ще тривожнішими. Не лише російські винищувачі порушували повітряний простір НАТО, що спонукало Трампа та керівників ЄС публічно підтримати ідею їх збиття, а й сам аеропорт у столиці Данії, куди мають прилетіти десятки лідерів і чиновників, минулого тижня зазнав серйозних перебоїв через загадкові дрони, які Данія назвала “гібридною атакою”.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ініціювала безпрецедентне обговорення на саміті військових можливостей ЄС, що виходить далеко за межі традиційних тем, як-от торгівля, антимонопольна політика та економіка. Серед пропонованих варіантів — створення “стіни дронів”, системи для виявлення, відстеження та збивання безпілотників, а також проєкти для швидкого реагування на порушення європейського повітряного простору літаками.
“Піднімати винищувачі в повітря — це завдання НАТО. Завдання ЄС — бути готовим опинитися в потрібному становищі, коли доведеться реагувати, підвищувати нашу готовність і мати інструменти для відповіді на загрози, коли це необхідно, зміцнюючи спільні засоби та можливості перед обличчям небезпеки, — сказав високопоставлений представник ЄС.
Ця зустріч є першою після того, як 27 лідерів ЄС зібралися в червні в Брюсселі. Минулі три місяці дали короткий проблиск оптимізму після зустрічі Трампа й Путіна на Алясці — але невдовзі ситуація повернулася до військових погроз і поведінки, ще більш загрозливої, ніж раніше. З огляду на другий саміт, запланований на кінець жовтня в Брюсселі, ЄС хоче прийняти реальні рішення щодо посилення оборони Європи та виділення коштів для України.
Визнати загрозу з боку Москви — просто, а от виробити спільну відповідь у ЄС із його різними пріоритетами — значно складніше. Принаймні всі згодні щодо головного: не робити нічого, що може збільшити ризик повномасштабної війни, додають кореспонденти.
“Завдання для європейських лідерів у Копенгагені полягає в тому, щоб знайти баланс стримування у відносинах із дедалі більш ризикованим російським керівництвом, який дозволить ефективно управляти такими інцидентами, не доводячи їх до кризи чи навіть конфлікту. Це особливо складно, коли президент США, найбільший союзник у НАТО, заявляє: можете збивати російські літаки, але чи підтримаю я вас — не знаю”, — сказав Рафаель Лосс, експерт з питань оборонної політики Європейської ради з міжнародних відносин.
Навіть якщо щодо основ оборони існує загальний консенсус — питання фінансування наступних кроків розколює європейських лідерів. Перетворення ЄС на дієву глобальну силу потребує грошей, і далеко не всі столиці згодні ні щодо обсягів витрат, ні щодо їхнього призначення.
Військові керівники наполягають, що Європа вже стикається з війною малої інтенсивності з Росією. За їх словами, історично війни вигравалися лише завдяки державним боргам — і сигнал про готовність ЄС витрачати може стати елементом стримування.
Надати ЄС більший бюджет для будь-яких витрат завжди було непопулярним кроком, а тепер — ще більше, адже чимало національних лідерів прийшли до влади на хвилі антиевропейської риторики.
Попри це, навіть країни, дружні до Кремля, як-от Угорщина та Словаччина, вітали додаткові кошти на зброю, навчання й техніку як підтримку для своїх економік, тоді як інші — наприклад, Іспанія — применшують ризик війни, намагаючись захистити перевантажені бюджети. Нідерланди, Швеція та Німеччина постійно висловлюють занепокоєння щодо нових запозичень для фінансування переозброєння та допомоги Україні.
Кореспонденти стверджують, що ніщо так не зосереджує увагу, як загроза вторгнення. Дипломати зазначають, що зростаючі небезпеки можуть підштовхнути до рішень, на які раніше не наважувалися.
“Не думаю, що хтось має інтерес у тому, щоб вступати в протистояння з Владіміром Путіним чи починати будь-яку збройну війну заради захисту “соціалістичних європейців”. Європа вже запровадила жорсткі санкції й більше не має очевидного “чарівного засобу” для впливу”, — сказав Макс Бергманн, директор Програми з Європи, Росії та Євразії у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
Раніше The Economist писав, що небо над Європою перетворюється на “сіру зону”: Росія випробовує реакцію НАТО. Частина членів НАТО хотіла б жорсткішої відповіді, але в разі збиття російського літака Європа може залишитись без підтримки США.