Через рік після укладення угоди про стратегічне партнерство між Росією та Північною Кореєю, співпраця країн почала виходити за межі військової підтримки КНДР повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пропонуючи Пхеньяну рятівний економічний круг.
Як пише Financial Times, північнокорейські рибальські судна почали заходити у води біля далекосхідного узбережжя Росії, а північнокорейські виробники продукції, від варення та ковбас до пива та акордеонів, зареєстрували торгові марки у Федеральній службі інтелектуальної власності РФ.
Водночас Росія будує автомобільний міст через річку Тюмень вартістю 100 мільйонів доларів вздовж сухопутного кордону країн, і розробляє плани щодо відновлення залізничного сполучення між Москвою та Пхеньяном, хоча міста розділяє майже 10 тисяч кілометрів.
Впродовж року керівники північнокорейських університетів їздили на зустрічі зі своїми російськими колегами до Владивостока, північнокорейські спортсмени змагалися в Росії, а російські театральні трупи виступали в Пхеньяні.
Експерт із питань Північної Кореї з Університету Кукмін у Сеулі Андрій Ланьков каже, що раніше країни свідомо применшували масштаб своєї військової співпраці, але зараз вони хочуть, щоб світ знав про їхні відносини.
Видання нагадує, що північнокорейська економіка значною мірою залежить від виробництва вугілля, бетону та промислових пластмас, і її тримають на плаву продукти харчування, паливо та добрива з сусіднього Китаю. А ще нещодавно режим залучив сотні мільйонів доларів за допомогою складних криптовалютних хакерських атак.
Водночас патронаж Москви може мати «справді трансформаційний» вплив на північнокорейську економіку, відродивши гірничодобувний та сільськогосподарський сектори Північної Кореї.
«Навіть скромні інвестиції в сільську інфраструктуру можуть принести реальну користь для широких верств населення Північної Кореї», – вважає науковий співробітник аналітичного центру Інститут Седжонга Пітер Ворд.
Минулого року Пхеньян відправив до Росії 13 тисяч військових, ракети та артилерійські боєприпаси для війни в Україні. Очікується, що поставки зброї продовжаться, а також не виключені додаткові відправки північнокорейських військових та робітників до Росії, яка потерпає від браку робочої сили через війну.
Пітер Ворд припускає, що це партнерство може пережити зусилля Росії воєнного часу. При цьому аналітик зауважує, що ця співпраця навряд чи принесе багато користі для Північної Кореї.
«Хоча частина цих коштів буде витрачена на покращення умов для деяких громадян, насправді значна частина, ймовірно, буде витрачена на престижні проекти, такі як хмарочоси в Пхеньяні та інші привілеї для еліти», – припускає він.
Ланьков у свою чергу каже, що зростаюча співпраця, ймовірно, принесе обмежену фінансову користь і Росії, оскільки більшість товарів, які експортує Північна Корея, мало або взагалі не цікавлять російських імпортерів. Також російським компаніям буде важко працювати без допомоги та знань місцевих мереж.
Однак, окрім комерційних зав’язків, військове партнерство країн надасть як Москві, так і Пхеньяну більшу здатність протистояти дипломатичному тиску Заходу навіть після того, як бойові дії в Україні вщухнуть, вважають аналітики.
«Доступ Москви до резервів Пхеньяна артилерійських снарядів та балістичних ракет продовжуватиме бути корисним як засіб залякування України та інших країн, надаючи Росії додаткові важелі впливу в майбутніх переговорах», – сказав Ворд.
Голова Корейського відділення аналітичного центру Центру стратегічних міжнародних досліджень у Вашингтоні Віктор Ча додав, що російське фінансування та технології, ймовірно, прискорять прогрес програми озброєння Північної Кореї.
Зокрема, президенту США Дональду Трампу доведеться докласти набагато більше зусиль, щоб переконати Кім Чен Ина відмовитися від ідеї створення ядерної зброї, ніж він був готовий під час свого першого терміну.
«Трампу не варто уявляти, що його добродушність якимось чином зіпсує Кіму вигідні відносини з Росією або переконає північнокорейського лідера відмовитися від величезного впливу, яким він зараз користується», – зазначив Ча.
Про військову співпрацю Москви з Пхеньяном, правову відповідальність держав-союзників агресора та кроки, які повинна зробити Україна, щоб боротися за справедливість, розповідав Гюндуз Мамедов у статті “Як нам покарати КНДР за агресію проти України”.