Росія намагається зменшити свою залежність від критично важливих іноземних технологій після того, як західні санкції відірвали Москву від глобальних ланцюгів поставок, але аналітики кажуть, що сподівання Москви досягти мети незалежності до 2030 року є надто оптимістичними, пише The Financial Times.
Видання посилається на оцінку російського міністерства економіки у лютому минулого року, яке висвітлює труднощі відмови Росії від західних технологій з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
У документі йдеться, що Росія залишається критично залежною від імпорту в галузях, що є центром її військових зусиль, включаючи машинобудування, виробництво безпілотників та виробництво енергії. Зусилля щодо розширення неенергетичного експорту та створення інфраструктури, необхідної для підтримки виробництва та закордонних ланцюгів поставок також зайшли в глухий кут.
У звіті стверджується, що трансформація російської економіки неминуча, і прогнозується швидке зростання технологічної незалежності від іноземних постачальників до 2030 року.
Зокрема, в документі викладено шестирічний план досягнення цілей імпортозаміщення в критично важливих галузях промисловості до 2030 року, коли має закінчитися нинішній президентський термін Путіна. Однак експерти, які ознайомилися з документом, заявили, що прогнози Росії були занадто оптимістичними.
«Що справді впадає в око, так це порівняння цілей на 2030 рік із показниками на 2024 рік. Це ключові технології та галузі промисловості для війни та для самозабезпечення загалом, і вони надзвичайно залежать від імпорту», – вказала співробітниця Центру Карнегі Росія Євразія в Берліні Александра Прокопенко.
У грудні Путін скаржився, що чиновники ще не повністю оцінили «технологічний суверенітет» Росії та не проклали шлях до «технологічного лідерства».
Водночас багато секторів, у яких Росія прагне технологічної самодостатності, найбільше постраждали від західних санкцій.
Санкції змусили Росію звернутися до Китаю для заміни деталей, які вона більше не могла купувати на Заході. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, у 2023 році Китай постачав 90 відсотків імпортованої мікроелектроніки Росії.
Зокрема, російська індустрія безпілотників значною мірою залежить від китайських постачальників. У середині 2025 року український аналіз нового російського військового безпілотника «Дельта» виявив, що його керуючі двигуни, камери, антени, відеопередавачі, модулі запалювання, бензиновий двигун, акумулятори, процесори, датчики та контролери були виготовлені в Китаї.
Тим часом галузь цивільної авіації покладалася на контрабандні мережі для отримання деталей для літаків західного виробництва, а авіакомпанії країни повертають до експлуатації законсервовані літаки.
Зусилля щодо створення пасажирського літака без західних компонентів поки що не принесли Росії результатів. Випробування прототипів MC-21, пасажирського літака середнього розміру, розпочалися у 2025 році. Літак виробляється компанією «Яковлєв» і його довелося переробити після того, як компанія, яка входить до корпорації «Ростех», опинилась відрізана від західних поставок у 2022 році.
Документ також передбачає, що російський приватний та державний сектори більш ніж подвоять свої сукупні витрати на дослідження та розробки до 2 відсотків ВВП до 2030 року.
Старший економіст Інституту країн, що розвиваються Гелі Сімола, назвала ці пропозиції «нереалістичними», враховуючи сильну залежність Росії від імпорту.
«Щодо багатьох цілей, їм уже довелося відмовитися від деяких вимог, оскільки немає вітчизняних альтернатив. У деяких випадках китайські товари просто маркуються як російські, щоб досягти цілей», – вказала вона.
У звіті прогнозується, що до 2030 року 80 відсотків компаній у ключових секторах використовуватимуть російське програмне забезпечення, порівняно з 46 відсотками у 2024 році. Також прогнозується збільшення експорту неенергетичних та несировинних товарів на дві третини протягом наступних років.
Однак аналітики називають це фантазіями Путіна. При цьому вони вказують, що російські бюрократи розуміють, що будь-яке зростання внутрішнього виробництва для заміщення імпорту буде дуже обмеженим.
Як пише економіст Олексій Пластун, поки Кремль мріяв про дружбу з Трампом і чекав повернення американських компаній, промислове виробництво впало на десятки відсотків, закрилося на 50 тисяч компаній більше, ніж відкрилося, а бюджет остаточно тріснув. Гроші закінчилися в усіх одночасно — в держави, бізнесу й громадян. Що сталося з економікою агресора за 2025 рік і чому 2026-й може стати роком системної кризи читайте у матеріалі «Мінус 50% усього. Що сталося з економікою агресора за рік».