Рекордне танення льодовика може прискорити підняття рівня моря – Гекторія скоротився на половину за два місяці – новини науки

Льодовик Гекторія скоротився майже наполовину всього за два місяці.

Антарктичний льодовик Гекторія, розташований на однойменному півострові, зафіксував найшвидше відступання в історії спостережень, повідомляє CNN. Льодовик, розміром приблизно з Філадельфію, місто штату Пенсильванія, скоротився майже на 50% лише за два місяці, відступивши на понад 8 кілометрів. 

“Це вражає. Швидкість відступу просто божевільна”, — сказав старший науковий співробітник Університету Колорадо у Боулдері та співавтор роботи Тед Скамбос. 

Про руйнування Гекторії стало відомо випадково. Дослідники спостерігали за морським припаєм — шаром льоду, який утримує льодовики від дії океанічних хвиль. Під час аналізу супутникових знімків постдокторантка Університету Колорадо Наомі Охват помітила, що Гекторія втратила величезну кількість льоду за надзвичайно короткий час.

“Я зрозуміла, що відбувається щось незвичайне. Коли ми почали ретельніше аналізувати дані, стало очевидно, що льодовик буквально зникає на наших очах”, — сказала Охват. 

Подальші дослідження, результати яких опубліковані в журналі Nature Geoscience, показали, що у 2022 році припай розколовся, втративши стабілізаційний ефект, і льодовики почали стрімко відступати. Вчені наголошують, що хоча сам льодовик невеликий, механізми, які призвели до його танення, можуть запустити аналогічні процеси на більших льодовиках, що матиме серйозні наслідки для рівня моря.

Гекторія лежить на крижаній рівнині — плоскому осадовому ложі морського дна. Коли лід стоншується, він починає підійматися, дозволяючи воді проникати у тріщини знизу. Це створює тиск, який провокує масове відламування великих шматків льоду — процес, відомий як відколювання (отелення).

Після відколювання одного айсберга тиск зміщується далі, і процес повторюється. Скамбос назвав це “доміно, яке падає одне за одним”. 

Науковці зазначають, що подібні явища могли відбуватися наприкінці останнього льодовикового періоду 15-19 тисяч років тому. Але в сучасній історії такі швидкі процеси спостерігаються вперше.

Вчені вважають, що ключову роль у руйнуванні припаю відіграло потепління океанських вод. Тепліша вода дозволила хвилям проникати глибше, розбиваючи морський лід і залишаючи льодовик без природного захисту.

“Зі збільшенням кліматичних змін ми, ймовірно, побачимо подальше зменшення морського льоду в цьому регіоні”, — зазначила геолог-гляціолог з Університету Ньюкасла Бетан Дейвіс, яка не брала участі в дослідженні.

Гекторія є відносно невеликим льодовиком, і її танення не матиме великого впливу на рівень моря. Проте, за словами Скамбоса, вона є “меншим родичем” значно більших антарктичних льодовиків, таких як Туейтс, який уже називають “льодовиком судного дня”. Якщо аналогічний процес почнеться там, підвищення рівня Світового океану може відбутися значно швидше, ніж прогнозувалося.

Антарктида містить достатньо льоду, щоб підняти рівень моря майже на 60 метрів. Навіть часткове прискорення танення великих масивів може суттєво змінити темпи цього процесу. 

Морський геофізик Британської антарктичної служби Роб Лартер, який не брав участі в дослідженні, наголосив, що результати “підіймають планку розуміння того, наскільки швидко можуть реагувати антарктичні льодовики на зміни клімату”. Він також додав, що “це середовище залишається одним із найменш вивчених на планеті. І щоразу, коли ми досліджуємо його глибше, виявляємо, що зміни можуть бути набагато стрімкішими, ніж ми уявляли”. 

Наступним кроком вчених буде виявлення інших вразливих районів Антарктиди, де може відбутися такий самий процес. За словами Охват, якщо почнеться швидкий розпад великого льодовика, це може спричинити різке прискорення темпів підвищення рівня моря. Науковиця підсумувала, що людство лише починає розуміти, як швидко кліматична система здатна змінюватися.

Нещодавно вчені встановили, що гігантські невидимі підводні хвилі, які виникають після відколу айсбергів, прискорюють танення льодовиків Гренландії. Ці потужні хвилі поширюються між шарами води й подовжують перемішування, забезпечуючи постійний приплив теплішої морської води до основи льодовиків.