Рафаель Гроссі, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), підтвердив свій намір балотуватися на посаду генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй (ООН). Ця посада стане вакантною 2026 року, коли закінчиться термін повноважень португальця Антоніу Гутерріша.
Про це повідомляє аргентинське видання Lanacion.
«Процес вибору наступника Гутерріша ще не розпочався, він розпочнеться наприкінці цього року, коли в рамках Генеральної Асамблеї ООН буде оголошено відповідний конкурс», – повідомив Гроссі і підтвердив: »Я розглядаю це питання, і розглядаю дуже серйозно. Це те, що я можу сказати на даний момент».
Гроссі, який перебуває в прямому контакті з президентом Хав’єром Мілею, сказав, що у нього з ним «чудові стосунки» і що вони неодноразово зустрічалися. «У нас було багато розмов на цю тему. Ми говорили про весь міжнародний порядок денний. А також тому, що я вважаю, що це частина діалогу, який ми повинні підтримувати», – сказав він.
Гроссі також згадав про «параліч» Ради Безпеки ООН. «Вона не може рухатися вперед. Я вважаю, що міжнародне співтовариство, яке ухвалює рішення, повинно працювати з тією реальністю, яка є, а не з тією, яку воно повинно мати. Якби в нас була Рада Безпеки, яка чудово працювала, очевидно, ми не мали б тих конфліктів, які ми маємо. І ми маємо визнати, якою є реальність цих стратегічних поляризацій, які існують, якою є вірогідність того, що це зміниться в короткостроковій чи середньостроковій перспективі, – вірогідність не дуже велика», – сказав він.
«Однак, повторюю, простір є, і цей простір, на мій погляд, перебуває у фігурі генерального секретаря, тому що він генеральний секретар, як і генеральний директор Організації Об’єднаних Націй», – додав він.
Гроссі є главою МАГАТЕ, яке проводить інспекції в усіх країнах, що є членами Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, а це понад 190 країн у світі.
Нагадаємо, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі заявив, що напружені стосунки між США, Росією і Китаєм, а також конфлікт на Близькому Сході створюють безпрецедентне навантаження на Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, підписаний 1968 року, з метою обмеження розвитку світового ядерного арсеналу.
«Ці країни ведуть публічну дискусію про це, чого раніше не було. Вони говорять про це пресі», – сказав Гроссі.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну продемонструвало вплив наявності ядерної зброї, але, на думку Гроссі, є ще кілька чинників, що сприяють поновленню інтересу до розробки ядерної зброї серед деяких країн.