Ніхто при здоровому глузді не очікував, що Путін серйозно поставиться до чергового раунду мирних переговорів у Стамбулі. І так і сталося. Його вимоги — це пряме наслідування переговорної тактики радянського міністра закордонних справ Андрія Громико: вимагати максимум, висувати ультиматуми й не поступатися ні на крок, зазначає Річард Кемп, колишній командир британських військ в Афганістані та військовий експерт.
Умови Путіна щодо остаточного врегулювання не відрізняються від його початкових диктатів — міжнародне визнання окупації чотирьох областей, які він вважає російською територією, та гарантії, що Україна ніколи не вступить до жодного міжнародного альянсу. Навіть його умови для тимчасового припинення вогню передбачають виведення українських військ з чотирьох областей, демобілізацію армії, припинення міжнародної військової допомоги та обрання нового уряду.
Іншими словами вимоги Путіна передбачають повну капітуляцію, при якій Україна відмовляється від свого суверенітету, розділяється, ізолюється, роззброюється, а в Києві встановлюється маріонетковий уряд Росії. Це не означає, що переговори не повинні продовжуватися в надії досягти менш жорстких умов. Але важко уявити, як Путін відступить від своєї максималістської позиції без істотних змін на полі бою або в економічній ситуації.
Президент Трамп спробував застосувати м’який підхід до Путіна, пропонуючи перспективу значних економічних вигод завдяки нормалізації відносин між США і Росією. Але Путін не скористався цією можливістю, хоча й намагався підлеститися до Трампа та схилити його до відмови від підтримки України, роблячи вигляд, що хоче миру. Трамп, утім, легко це розпізнав і заявив, що був “розлючений” пропозицією Путіна передати Україну під зовнішнє управління з проведенням виборів під наглядом ООН.
“Зараз США потрібно спробувати інший підхід. Трамп може сказати, що він зробив усе, що міг, щоб покласти край кровопролиттю в перші місяці свого президентства, але непоступливість Путіна вимагає інших тактичних заходів”, — вважає Кемп.
Якими ж мають бути ці тактики? Продовжувати демонструвати готовність до переговорів, одночасно посилюючи військову підтримку України з боку США та тиснучи на європейських союзників, аби вони робили те саме. Саме нерішучість Байдена дозволила більшості країн Західної Європи, як і самим Сполученим Штатам, обмежитися мінімальними зусиллями.
Це потрібно змінити, і ми вже бачили, як тиск Трампа може змусити європейців збільшити власні витрати на оборону, як під час його першого терміну, так і, ще більше, під час другого.
Поновлення зобов’язань США перед НАТО також допомогло б підбадьорити європейських лідерів. Це також стало б потужним сигналом для Путіна, чиєю головною стратегічною метою є розкол Заходу.
“Ми повинні перейти від надання Україні лише того, що достатньо для самооборони, але ніколи не достатньо для перемоги. Хоча повне витіснення Росії з усієї української території, ймовірно, залишається надто амбітною метою, завданням має стати посилення здатності Києва завдавати значних втрат армії РФ — настільки, щоб змусити Путіна переглянути свою ставку на виснаження України й терпіння Заходу”, — додає експерт.
Нещодавня масштабна атака дронів по Росії, яка знищила значну частину її стратегічної авіації на землі, демонструє реальні можливості українських ударів. Деякі країни Заходу побоюються публічно підтримувати такі дії, остерігаючись реакції Москви, однак незалежно від дипломатичної позиції, вони повинні діяти протилежно — надати Україні засоби для нових ударів, здатних підірвати військовий потенціал Росії, донести війну до її громадян і принизити Путіна.
Трамп, своєю чергою, повинен перейти до справжнього економічного тиску на Росію. Санкції проти Росії досі були надто м’якими — європейські країни заплатили Москві за енергоносії більше, ніж надали допомоги Україні. Необхідно посилити тиск: вдарити по енергетичному сектору РФ, остаточно від’єднати її від світової банківської системи та зірвати роботу “тіньового флоту” танкерів, що приносить Путіну надприбутки.
“Серйозним ударом стало б повне вилучення $330 мільярдів російських активів, заморожених на Заході, для фінансування війни або, щонайменше, оголошення готовності це зробити. У Стамбулі Путін знову довів, що на поступки не йде добровільно — тож Трампу слід відкласти “моркву” і дістати “велику палицю”, щоб змусити його до реальних переговорів”, — підсумував Кемп.
Нагадаємо, що перший заступник секретаря Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що на переговорах Росії та України в Стамбулі Москва прагне не пошуку компромісів і миру, а досягнення своєї перемоги й знищення української влади. Також у Москві погрожують відплатою за удар по військових аеродромах.