Союзники України все ще мають засоби, щоб утримати країну на ногах. Натомість підтримка Росії з боку Китаю, якою б важливою вона не була, не є повним страхуванням для її режиму.
Здатність України завдавати ударів по критично важливих цілях далеко в глибині Росії не дозволила росіянам накопичити достатню кількість сил для здійснення стратегічного прориву, зазначає Річард Дірлав, колишній голова британської розвідки МІ-6.
Однак, коли Дональд Трамп після сумнозвісної сварки між Білим домом і Володимиром Зеленським ненадовго припинив обмін розвідданими, вплив на поле бою був майже миттєвим, і росіяни швидко перейшли до відвоювання території в ході Курської наступальної операції.
Водночас Дірлав називає Україну маріонеткою в руках адміністрації Трампа — звідси й жахлива угода про видобуток корисних копалин.
“Росією не можна маніпулювати таким чином. Наразі немає жодних доказів того, що Путін вважає, що йому теж потрібне припинення вогню — хоча реальність, що це станеться, може бути ближчою, ніж він це усвідомлює”, — пише Дірлав.
Путін не має жодних мотивів погоджуватися на припинення вогню, і сказати Трампу “так, можливо” означає невизначену серію затримок — якщо тільки щось суттєво не зміниться. Такі зміни можуть відбутися зсередини Росії або під тиском США.
Вразливими місцями Путіна в Росії є його власне лідерство і його стосунки з клептократією, стан економіки й боєздатність армії. Абсолютна влада також означає абсолютну відповідальність, і важко уникнути висновку, що війна підриває базу влади Путіна, додає колишній голова британської розвідки.
“Військовий потенціал Росії досягне піку цього року, після чого, за обґрунтованим прогнозом, він поступово, але помітно піде на спад — менше живої сили, менше боєприпасів, менше бронетехніки, а отже, менше мотивації воювати”, — вважає Дірлав.
Здатність Трампа чинити тиск ґрунтується на двох варіантах: посилити військову підтримку українців у міру того, як Росія наближається до свого військового переломного моменту, або посилити санкції, особливо вторинні санкції проти країн, які підтримують економіку Росії, купуючи її нафту і газ.
Жоден з варіантів не дасть результату, який би відповідав нетерпінню Трампа досягти припинення вогню і призупинити катастрофічну кількість жертв і смертей на полі бою. Однак вторинні санкції, які вдарили б, зокрема, по Китаю, є потужною, хоч і повільною зброєю.
“Поки що не існує швидкого способу змусити Путіна погодитися на якусь лінію розмежування, яка б відрізала де-факто територіальні здобутки, яких він вже досягнув. Він все ще хоче набагато більше”, — пише Дірлав.
Вадою Путіна є його історична одержимість бути новим царем усіх росіян. У цьому лежить основа його власної загибелі. Трамп повинен зрозуміти й прийняти свою відповідальність перед вільним світом і не продавати Україну Путіну заради швидкої угоди — до того, як його наздожене доля самого Путіна, підсумував колишній голова британської розвідки.
Раніше військовий експерт Геміш де Бреттон-Гордон зазначав, що Трамп втратив терпіння щодо Путіна. Президент США відійшов від своєї звичної похвали на адресу російського лідера, заявивши, що він “роздратований” через тижні спроб домовитися про перемир’я в Україні. Це різкий контраст із 2015 роком, коли Трамп називав його “сильним лідером””, пише військовий експерт. Він додає, що це може зіграти на руку Україні.