Президент Росії Владімір Путін підписав закон, що дозволяє використання армії за межами країни для “захисту прав громадян РФ”, які були затримані за рішеннями іноземних та міжнародних судів без участі Росії. Про це інформує ASTRA.
На початку травня за цей законопроект проголосували 381 депутат. Перед голосуванням не було внесено жодних поправок і не проводилося обговорення.
Документ передбачає, що за рішенням Путіна армія може виконувати завдання щодо захисту росіян у випадках арешту, затримання, кримінального та іншого переслідування, якщо мова йде про суди, в яких Росія не бере участі і чия юрисдикція “не базується на міжнародному договорі з Росією або на резолюції Ради Безпеки ООН”. Серед іншого під це визначення підпадає Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС).
Крім того, Путін підписав закон, який надає можливість Міністерству внутрішніх справ проводити профілактичні заходи щодо ухилення від військової служби та спотворення “історичної правди”.
Нагадаємо, що МКС з березня 2023 року видав ордери на арешт Владіміра Путіна, уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Белової, секретаря Радбезу Сєргєя Шойгу, голови Генштабу Валєрія Герасімова, колишнього командувача Чорноморським флотом Віктора Соколова та командувача Далекої авіації Сєргєя Кобилаша.
Чи можуть повторитися сценарії 2014-го та 2022-го — але вже у Балтії? Поки офіційні Таллінн і Вільнюс намагаються заспокоїти суспільство, аналітики фіксують інші сигнали: інформаційні кампанії, «народні республіки» в соцмережах і нові повноваження Кремля для застосування сили за кордоном. У статті «Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії» Володимир Кім пояснює, як функціонують гібридні сценарії Кремля та чому відсутність «очевидних ознак» не гарантує безпеки, а самозаспокоєння може призвести до фатальних наслідків.