Президент Литви висловив занепокоєння щодо переговорів з Росією, зазначивши, що це може становити загрозу для Європи.
Гітанас Науседа також закликав посилити підтримку України.
Президент Литви Гітанас Науседа під час весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО в Сеймі зазначив, що дискусії в Європі про те, хто представлятиме континент на можливих переговорах між Україною та Росією, не враховують реальні потреби безпеки, повідомляє LRT.
«Сьогодні вже неможливо заперечувати, що майбутнє безпеки Європи визначається саме в Україні. Але перш за все необхідно зупинити Росію. Її слід стримувати, а не намагатися задовольнити. Нові заклики до відновлення відносин із Москвою не відповідають безпековим вимогам Європи», — підкреслив президент.
Згідно з інформацією видання, міністри закордонних справ країн ЄС нещодавно обговорювали можливі умови для переговорів із Москвою та дійшли згоди, що робота має здійснюватися через структури Євросоюзу. Зокрема, активізація обговорень контактів із Росією відбулася після того, як американські спроби досягти припинення війни фактично зайшли в глухий кут, а президент США Дональд Трамп переключив увагу на інші міжнародні питання.
Водночас російський лідер Владімір Путін запропонував кандидатуру колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як представника Європи на переговорах. Однак у Європі цю ідею не підтримали.
Крім того, Науседа підкреслив, що без чітких умов і потужного стримування росіяни, навпаки, почуватимуться ще впевненіше, а не змінять свою поведінку.
Президент Литви також закликав до посилення підтримки України. Він зазначив, що якби кожна країна-член Альянсу щороку виділяла на допомогу Україні 0,25% свого ВВП, загальна сума підтримки могла б досягти приблизно 143 мільярдів доларів або 122,7 мільярда євро.
Окремо він акцентував, що основна проблема полягає не в нестачі фінансування, а в браку достатньої політичної волі та рівномірного розподілу відповідальності між союзниками. За його словами, Україна вже виграла для партнерів важливий час, який не слід втрачати.
Видання зазначає, що генсек НАТО Марк Рютте раніше пропонував подібну модель підтримки України на рівні 0,25% ВВП, однак провідні європейські країни цю ідею не підтримали. Водночас Литва взяла на себе зобов’язання щорічно виділяти Україні допомогу в сфері безпеки та оборони в обсязі 0,25% свого ВВП.
Нещодавно Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики Кая Каллас повідомила, що Європейський Союз ризикує потрапити в російську пастку, обговорюючи можливе призначення спеціального представника для переговорів із президентом РФ Владіміром Путіним. Водночас ця пропозиція продовжує викликати суперечки серед європейських держав.