Президент Чехії запропонував ряд асиметричних заходів та санкцій у відповідь на провокації Російської Федерації проти НАТО.

Петр Павел акцентував увагу на необхідності більш рішучих дій країн НАТО щодо Росії.

Президент Чехії Петр Павел висловив думку, що НАТО повинно «показати зуби» у відповідь на постійні спроби Росії перевірити рішучість Альянсу на східному фланзі. Він зазначив, що серед можливих дій можуть бути відключення Росії від інтернету, блокування російських банків у міжнародних фінансових системах, а також збиття літаків, які порушують повітряний простір країн-союзників, повідомляє The Guardian.

Зокрема, Павел підкреслив, що реакція НАТО повинна бути достатньо рішучою, а в окремих випадках навіть асиметричною. Він вважає, що без такої відповіді Кремль може активізувати свої провокаційні дії проти Альянсу.

Видання зазначає, що 64-річний генерал у відставці, який раніше очолював військовий комітет НАТО, має значний досвід у сфері безпеки та оборони, що є рідкісним явищем серед європейських лідерів. Він багато років брав участь у переговорах із Москвою в рамках Ради НАТО–Росія, робота якої згодом була призупинена. Тому його думка часто враховується у питаннях безпеки Альянсу та загроз з боку РФ.

Крім того, Павел висловив своє розчарування недостатньо рішучою позицією США щодо подальшого тиску на Росію. Водночас він не став відкрито критикувати президента США Дональда Трампа, хоча американський лідер і далі ставить під сумнів майбутні зобов’язання Вашингтона перед НАТО.

The Guardian підкреслює, що раніше в коментарі чеським медіа Павел зазначав, що за останні кілька тижнів Трамп, на його думку, завдав довірі до НАТО більше шкоди, ніж російський диктатор Владімір Путін за багато років. Однак він не став детально коментувати свої попередні висловлювання та зазначив, що наразі пряма критика США не буде корисною.

Натомість Павел зосередив увагу на тому, що країни НАТО повинні діяти рішучіше щодо Росії. Він зауважив, що після незаконної анексії Криму у 2014 році Москва добре зрозуміла, як функціонує Альянс, і почала діяти так, щоб наближатися до межі, після якої може спрацювати Стаття 5 НАТО, але не переходити її.

Також Павел зазначив, що російські військові командири іноді знущалися з того, як повільно ухвалюються рішення в НАТО.

«Коли я запитував їх, чому вони влаштовують ці провокації в повітрі, небезпечно наближаються або проводять обльоти військових кораблів у Чорному та Балтійському морях, вони відповідали: “Тому що можемо”. Саме таку поведінку ми їм дозволили», — сказав він.

Павел зазначив, що після анексії Криму він не найбільше боявся прямого нападу Росії на країну НАТО. Більше занепокоєння у нього викликали можливі провокації, які не досягають рівня дії Статті 5 Альянсу.

Також він підкреслив, що частина європейських лідерів і далі покладається на дипломатію, навіть незважаючи на небажання Росії йти на такі кроки. Президент Чехії зауважив, що через це НАТО може зіткнутися з розбіжностями всередині Альянсу та втратити здатність швидко реагувати.

«Росія, на жаль, не розуміє доброї мови. Вони переважно сприймають мову сили, в ідеалі підкріплену дією… якщо порушення повітряного простору НАТО триватимуть, нам доведеться ухвалити рішення про збиття як безпілотників, так і пілотованих літальних апаратів», — зазначив Павел.

Крім того, він висловив думку, що НАТО варто розглянути й асиметричні заходи, які не призводять до загибелі людей, але є достатньо відчутними, щоб Росія зрозуміла, що таким шляхом їй не слід діяти далі.

«Наприклад, відключення інтернету чи супутників — ви бачили, яку (різницю — ред.) Starlink зробив на полі бою — або відрізання російських банків від фінансової системи», — підкреслив Павел.

Президент Чехії, повторюючи нещодавні заяви прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, зазначив, що якщо зараз не реагувати на такі порушення, Росія може піти ще далі у своїх діях. Також він звернув увагу на російську доктрину «ескалація заради деескалації». За його словами, якщо Росії дозволяти подібну поведінку, вона й надалі намагатиметься розширювати свої дії.

Павел підкреслив, що Україні потрібна більш рішуча та активна підтримка з боку США. На його думку, американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер повинні зайняти більш тверду позицію щодо Росії та пов’язати можливе послаблення санкцій із шансом на мирне врегулювання.

Також він розкритикував Європу за те, що вона досі не має чіткої політики щодо Росії та не визначилася, якою має бути система безпеки після завершення війни.

«Замість цього ми переважно чекаємо на те, що прийде з Вашингтона. І навіть США могли б бути щасливішими, якби Європа була активнішою. Якщо ми не виступаємо з власними пропозиціями, то виглядаємо слабкими або дезорієнтованими», — зазначив він.

Павел вважає, що найкращий момент для посилення тиску на Росію був торік, коли країна стикалася з труднощами в економіці та на фронті. Однак, за його словами, війна між США, Ізраїлем та Іраном допомогла Москві, оскільки через це Росія почала більше заробляти на продажу нафти.

Попри це він зазначив, що Росія й далі перебуває у складній ситуації, а Європа та США мають ще більше посилити санкції, щоб змусити Москву перейти до переговорів.

Нещодавно міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що його країна вперше самостійно збила безпілотник над своєю територією. Близько 12:00 у повітах Тарту, Йигева, Вільянді, Валга, Вирумаа та Пилва навіть оголошували повітряну тривогу. Певкур повідомив, що безпілотник увійшов у повітряний простір Естонії, а потім його збили балтійськими винищувачами над озером Виртс’ярв.

Крім того, на початку місяця в Латвію з боку РФ залетіли кілька безпілотників. Через цей інцидент послу РФ вручили ноту протесту.