Додік пішов, хай живе Додік! Позачергові президентські вибори в Республіці Сербській у Боснії і Герцеговині не призвели до закінчення «епохи Мілорада Додіка», на що багато хто сподівався і в БіГ, і в Європі.
Мінімальні вибори
Згідно з повідомленням ЦВК Боснії і Герцеговини, на виборах 23 листопада з мінімальним відривом переміг Сініша Каран, ставленик керівного в ентитеті Союзу незалежних соціал-демократів (СНСД) на чолі з колишнім президентом РС Мілорадом Додіком. Новий президент переміг кандидата від опозиційної Сербської демократичної партії (СДП) Бранка Бланушу, якого підтримували опозиційні партії ентитету. Перевага була мінімальною — трохи більш як вісім тисяч голосів.
Ці восьмі за повоєнний час вибори вирізнялися мінімальною явкою. Із 1,26 мільйона виборців проголосували близько 450 тисяч, або 34,8%. Така явка на 19% менша, ніж на вибори 2022 року, коли президентом РС обрали Додіка. Раніше в голосуванні брали участь у середньому 55% виборців.
Низька явка продемонструвала втому громадян від політиків і Додіка особисто, їхніх невиконаних обіцянок, захоплення особистими та внутрішньопартійними справами, що призвело до стабільного погіршення рівня життя в РС. Найсумнішою й найтривожнішою є мінімальна участь у виборах молоді, яка й далі голосуватиме ногами, емігруючи на Захід.
Чому дострокові?
Вибори було призначено після рішення Суду БіГ і ЦВК країни про покарання Додіка, що мало наслідком його усунення з посади президента РС.
Для того, щоби заповнити вакансію президента одного з ентитетів БіГ, і було призначено дострокові президентські вибори. У боротьбі за крісло взяли участь шестеро осіб, а фаворитів — Карана й Бланушу — підтримували понад 80% виборців.
Практично до початку виборчої кампанії не було зрозуміло, хто ж братиме у ній участь. Додік і Кº протягом тривалого часу заперечували свою участь, заявляючи про проведення (як завжди незаконних) референдуму про довіру колишньому президентові й власне виборів. Опозиція нагадувала яхту без вітрила, яка хитається на хвилях між «так» і «ні». Й нікому, крім судової системи держави та міжнародної спільноти, вибори не були потрібні. Адже президента обирали менш як на рік: у другій половині 2026 року мають відбутися чергові загальні вибори. Ситуація влаштовувала всіх. Керівну СНСД улаштовував власний технічний уряд і свій президент. За ними як тіньовий президент маячив майже двометровий Додік. А для опозиції виборча кампанія є дорогим задоволенням, а ресурсів обмаль, і їх слід берегти на 2026 рік. Та дуже вже хотілося позбутися саме Додіка. І зрештою всі погодилися зіграти у вибори.
Міжнародна спільнота була зацікавлена в проведенні дострокових виборів, що зміцнило б щойно здобуті перемоги — влада РС скасувала сепаратистські закони, Додік на певний час стишив оберти, що прочинило вікно можливостей для завершення «епохи Додіка». І змінило б розташування глобальних гравців на Західних Балканах — посилило проєвропейський вектор і ослабило проросійський.
Ну а Росія, як завжди, була проти всього — проти судових рішень, покарання вже просто громадянина Додіка, проти виборів і проти відмови від них: аби тільки це грало на загострення ситуації в БіГ. Хоча панічні виступи російських дипломатів в ООН, Сараєві, МЗС виказували їхній страх перед перемогою Блануші.
І все-таки вибори відбулися. Друга партія (першу Додік програв) виявилася за тими, хто хоче зруйнувати БіГ. І тому до наступних виборів Москва може бути спокійною: тінь Додіка — президент Каран — не підведе. Якщо встигне.
Хто такий Сініша Каран
Це не зовсім вдала копія Додіка, але відданий і давній виконавець його побажань. Новому президентові бракує харизми колишнього президента РС, легкості у спілкуванні й емоційних виступів. Тому практично на всіх передвиборчих мітингах Каран виступав на розігріві публіки перед основним солістом — Додіком, який зривав бурхливі оплески й захоплені вигуки глядачів. Він домінував над Караном, постійно відсуваючи того на другий план. І було незрозуміло, хто ж балотується в президенти. Та й гасло кампанії «За Карана, Сербська переможе, за Додіка!» не додавало ясності.
«Другий Додік» — так називають Карана в РС і регіоні. Багато років він обіймав посади при владі, де постійно співпрацював із Додіком як радник при президенті та генеральний секретар уряду РС. Ну, а з 2022 року став для Додіка одним із найближчих соратників — міністром внутрішніх справ, який фактично перетворив поліцію на армію РС, озброєну не лише специфічними поліційними спецзасобами, а й бронетехнікою та розширеними повноваженнями. Незадовго до виборів почали формувати так звану резервну поліцію. Все це слід розглядати в контексті сепаратистської політики Додіка та підготовки до розколу БіГ.
За два місяці до виборів і висування кандидатом у президенти Каран змінив токсичну посаду (а де люблять поліцію?) на іншу — міністра науково-технологічного розвитку й вищої освіти РС. Тим паче він — професор конституційного права.
Відданий солдат колишнього президента, президент нинішній також є борцем за «збереження» РС і сербів, яких прагне «знищити» Захід і його «окупант-намісник» — Високий представник. Каран уважає, що Додіка незаконно позбавили президентства й, проголосувавши за «другого Додіка», громадяни ентитету підтвердять цю позицію. Він мовчки підтримував сепаратистську риторику Додіка, нападки на мусульман, розпалювання міжетнічної та релігійної ворожнечі.
Каран також вірить в істинну любов Путіна до РС, відкидаючи думку, що насправді російська словесна підтримка — це подальша дестабілізація БіГ.
Та головний гріх нового президента в тому, що на посаді міністра внутрішніх справ він так і не почав результативно боротися з корупцією, яка поширюється рік у рік.
Чому програла опозиція й чого очікувати від нового президента?
Причин програшу опозиційного кандидата не так багато. Головною з них є те, що підтримка Блануші опозиційними партіями виявилася декларативною. Сили берегли для виборів 2026 року.
Виграш Карану забезпечив і адміністративний ресурс: більшість керівників виконавчої влади й багатьох підприємств є членами СНСД. А от у Баня-Луці він програв, оскільки мер столиці — опозиційний Додіку лідер Драшко Станівукович — активно підтримував Бланушу.
Передвиборчу риторику «двох Додіків», що ґрунтується на розпалюванні міжнаціональної ненависті й звернена до минулої війни, а також заклики до помсти прості виборці сприймали легше, ніж емоційно спокійні виступи Блануші. До речі, саме за войовничу риторику СНСД оштрафували на 15 тис. євро.
Додік усе ще досить популярний, і тому виступав разом зі своїм кандидатом, що й забезпечило останньому перемогу. Однак нового президента обрано голосами лише близько 15% населення.
Недоцільно очікувати від Карана кардинальних змін. Адже Додік залишився лідером керівної партії, а отже, вся виконавча влада — під його невтомним контролем. Імовірно, новий президент трохи знизить сепаратистську риторику: навряд чи він забуде про покарання свого попередника, й воно стане своєрідною «червоною лінією» для Карана.
Хоча вже за три дні Додік №1 закликав «знести штормом» Боснію і Герцеговину, щоб «усе живе припинило існувати». Влада БіГ наразі не відреагувала.
СНСД почне вже зараз готуватися до загальних виборів. Утім, як і опозиція — для неї, як і раніше, актуально забезпечити єдність і знайти кандидата, котрого прийме більшість.
Два Додіки не мінятимуть своїх друзів за кордоном. І підтвердженням стало те, що перший візит Каран зробив до друга Орбана, й центром делегації був саме товариш Мілорад. Новому президентові доведеться враховувати й охолодження відносин між сербським президентом Вучичем і Додіком. А без допомоги Сербії РС складно існувати.
Не можна виключати й загострення суперечностей між колишнім і новообраним президентом. Каран, як і Додік, є досить сильним і жорстким політиком, і навряд чи йому сподобається залишатися в тіні попередника.
Боротьба за БіГ триває. Додіки й кремлівські союзники намагаються підтримувати в регіоні вогонь сепаратизму, та робити це стає дедалі складніше. У РС посилюється опозиція, яка на минулих виборах уперше продемонструвала свою потужність і готовність завершити «епоху Додіка».