Померла Роуз Жироне, яку вважали найстарішою з нині живих жертв Голокосту і яка була активним прихильником поширення історій тих, хто вижив. Їй було 113 років.
Про це повідомляє Голос Америки.
«Роуз була прикладом стійкості, і тепер ми зобов’язані продовжувати жити в її пам’ять, – сказав Грег Шнайдер, виконавчий віце-президент Claims Conference. – Уроки Голокосту не повинні померти разом із тими, хто пережив ці страждання».
Коли її чоловіка заарештували і відправили до нацистського концентраційного табору Бухенвальд, Роуз була на восьмому місяці вагітності, розповіла некомерційна організація Claims Conference у повідомленні про її смерть у соцмережах.
Після звільнення її чоловіка сім’я втекла з Бреслау в Німеччині, а потім у Шанхай. Пізніше сім’ї вдалося перебратися до США, де в неї склалася доля, вона, після розлучення, вдруге вийшла заміж і прожила довге життя.
«Вона була сильною жінкою, стійкою. Вона намагалася витягти максимум із жахливих ситуацій», – заявила у своїй заяві її дочка Реха Беннікаса, яка також пережила Голокост.
«Вона була дуже врівноваженою, дуже розсудливою. Не було нічого, що я могла б їй запропонувати, щоб вона не допомогла мені вирішити – будь-коли – з самого дитинства», – додала дочка померлої.
Жироне – одна з 245 000 тих, хто вижив, які досі живуть у понад 90 країнах. Їхнє число швидко скорочується, оскільки більшість із них дуже старі й часто мають слабке здоров’я, а середній вік становить 86 років. Але вони виявилися найбільш стійкими в боротьбі за життя.
Роуз Жироне має складну долю, але зуміла вижити і відтоді вважала своїм обов’язком розповідати правду про Голокост, збирати історії про тих, хто загинув і вижив, і ділитися ними з усіма світом, щоб люди не забували про цю жахливу трагедію.
Коли 1996 року її запитали, яке послання вона хотіла б залишити доньці й онучці, вона сказала: «Немає нічого настільки поганого, щоб із цього не вийшло щось хороше. Неважливо, що це буде».
Нагадаємо, Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був встановлений на 27 січня, оскільки 1945 року саме цього дня війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті «Аушвіц-Біркенау» в Освенцимі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн осіб. Також жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом із 4,5 млн. дорослих, стали 1,5 млн. дітей.
Близько 2,5 млн. євреїв було вбито на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Найбільшим місцем страти євреїв у нашій країні став Бабин Яр.
Офіційне вшанування жертв Голокосту на міжнародному рівні почалося з ухвалення резолюції Генеральної Асамблеї ООН 2005 року, співавторами якої виступили близько 100 країн світу. З 2012 року в Україні на державному рівні теж вшановують пам’ять жертв трагедії.