Насправді у відносинах держав не все так гладко.
Північна Корея та Росія активно створюють пропаганду для просування свого партнерства під час війни в Україні, пише американська газета The Wall Street Journal.
Видання нагадує, що КНДР відправила до Росії близько 15 000 солдатів для війни з Україною, третина з яких отримали поранення або загинули. Натомість Північна Корея отримала від Росії безпілотники, пускові установки для супутників та ракети.
На поширеному в Росії відео на полігоні вп’ятеро північнокорейських солдатів посміхалися, тримаючи в руках зброю. Потім вони почали співати а-капела, наспівуючи радянську пісню «Катюша» корейською мовою.
«Ця сцена є частиною нової хвилі пропаганди, яку Північна Корея та Росія створюють для звеличення свого партнерства, яке поглибилося. Відео було помітно представлено в популярному російському новинному шоу, де також було показано відео, на якому північнокорейці стріляють із дробовиків, бігають по окопах і кидають ручні гранати», – вказує WSJ.
Москва та Пхеньян місяцями приховували присутність північнокорейських військ у Росії, а тепер демонструють свій союз, малюючи набагато кращу картину свого партнерства, ніж неузгоджені та суперечливі відносини, про які говорять розвідки союзників України.
Північнокорейські солдати відіграли ключову роль у наступі РФ з витіснення українських військ із Курської області. Для президента Росії Владіміра Путіна розкриття правди про участь Північної Кореї сигналізує США та іншим, що Росія має вірних друзів, які допоможуть їм продовжувати боротьбу з Україною. Президент Росії підтвердив це послання на військовому параді з нагоди Дня Перемоги в Москві 9 травня.
Цьогорічне святкування Дня Перемоги включало найбільше зібрання світових лідерів, зокрема китайського лідера Сі Цзіньпіна, з початку війни в Україні на початку 2022 року. Північнокорейці займали чільне місце у вітрині, яку Путін використав для згуртування нації на підтримку війни в Україні. Він потиснув руки і навіть обійняв кількох північнокорейських офіцерів, включаючи трьох генералів, які, за словами південнокорейської розвідки, очолювали північнокорейські війська в Росії.
Кім лише наприкінці минулого місяця повідомив північнокорейцям новину про розгортання військ в Україні. Водночас пропагандистська кампанія допомагає йому придушити потенційну реакцію на відправку військ для участі в війні іншої країни, враховуючи його зростаючу агресію щодо Південної Кореї. У п’ятницю під час візиту до посольства Росії в Пхеньяні Кім заявив, що відправка його військ була виправданим здійсненням суверенних прав, і назвав тих, хто воював, «героями та найвищими представниками національної честі».
Останніми днями російські державні ЗМІ та прокремлівські військові блогери опублікували відеоматеріали, які, на думку аналітиків, були постановочними, що зображують північнокорейських солдатів як вправних та хоробрих.
«Це продумана кампанія, спрямована на зображення північнокорейців як «військових братів» Росії, чия військова підтримка не похитнеться», – вважає доцент південнокорейського університету Донсо, який вивчає Росію та Північну Корею, Кріс Мандей.
На одному відео видно російського солдата та північнокорейського військовослужбовця, які розмахують прапорами — один російським, а інший — Радянським Союзом. Вони вкопують їх у землю та обіймаються.
Інше відео показує північнокорейських солдатів, які біжать по відкритих полях, озброєні дробовиками та гранатометами. «До кінця!» — кричить північнокорейський командир корейською мовою.
Однак пропаганда з Москви та Пхеньяна контрастує з повідомленнями українських та південнокорейських чиновників. Під час першого розгортання північнокорейців збентежили ударні безпілотники, що кишіли на передовій, а російські солдати принижували своїх північнокорейських колег, називаючи їх «тими, хто любить їсти собак на сніданок».
Чому лідери держав вирішили приїхати на «парад перемоги» 9 травня до країни, яка відзначає перемогу над агресором у війні минулого століття, але у ХХІ столітті напала на свого сусіда й веде проти України геноцидну війну? Адже багатьом із цих лідерів байдуже до подій 80-річної давнини та жертв тієї кривавої війни. Про те, як «парад Перемоги» став тестом на лояльність і страх, у статті «Тест на страх і не тільки. Хто й навіщо їде до путіна на 9 травня» пояснював оглядач Володимир Кравченко.