Південна Корея хоче мирно співіснувати з Північною
Відносини між Вашингтоном і Сеулом досі напружені.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що його країна налаштована на зниження напруженості з Північною Кореєю в межах зусиль, спрямованих на «настання нової ери мирного співіснування та оновленого розвитку», пише Bloomberg
У промові на Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок Лі пообіцяв «відновити зруйновану довіру між Півднем і Північчю та перейти до позиції взаємної довіри».
Він наголосив, що Південна Корея прагнутиме «покласти край порочному колу непотрібної» військової напруги та ворожих дій на Корейському півострові, зокрема шляхом активізації обмінів з Північною Кореєю, навіть попри «серйозне завдання» денуклеаризації.
Його виступ мав широкий характер: Лі звернувся до демократичних цінностей і віддав належне Організації Об’єднаних Націй та багатосторонній дипломатії як засобам подолання викликів, пов’язаних зі штучним інтелектом, зміною клімату, фінансуванням розвитку, а також боротьбою з голодом і збройними конфліктами.
«Були часи, коли демократія та мир опинялися під загрозою, — сказав він, — але щоразу Корея підіймалася з “незламною силою” — навіть під час “перевороту”», маючи на увазі політичну кризу, що охопила країну наприкінці минулого року. Лі при цьому провів паралелі між 80-річною історією Південної Кореї та історією Організації Об’єднаних Націй.
Лі, який обійняв посаду у червні, закликав Раду Безпеки ООН розширити кількість місць для непостійних членів, щоб відобразити зміни у міжнародному середовищі та сприяти багатосторонньому ухваленню рішень.
Його промова контрастувала з виступом президента США Дональда Трампа, який відбувся того ж дня раніше. Трамп різко розкритикував представників міжнародної спільноти, яких він звинуватив у сприянні «неконтрольованій міграції». Лі ж наголосив, що прагне гарантувати, аби у Південній Кореї «і громадяни, і іноземці могли користуватися рівною повагою як повноправні члени суспільства в усіх сферах життя».
Відносини між Вашингтоном і Сеулом опинилися під напругою після того, як сотні громадян Південної Кореї були затримані під час міграційного рейду на будівництві заводу з виробництва акумуляторів компаній Hyundai Motor Co. та LG Energy Solution Ltd. у Джорджії, США.
Інцидент викликав нові сумніви щодо багатомільярдних корейських інвестицій, обіцяних Сполученим Штатам після підписання наприкінці липня нової торговельно-інвестиційної угоди між двома країнами.
Попри розбіжності, співпраця між США та Південною Кореєю у сфері оборони триває. Минулого тижня США, Південна Корея та Японія провели свої перші спільні багатодоменні навчання з моменту, коли Лі та Трамп обійняли свої посади. Це викликало погрози «контрдій» від Північної Кореї, яка назвала навчання репетицією війни.
Трамп, своєю чергою, заявив, що сподівається використати свої відносини з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином для врегулювання напруженості на півострові — зокрема не виключивши можливості особистої зустрічі з ним уже цього року.
Кім Чен Ин також заявив, що не має причин уникати переговорів зі США, якщо Вашингтон перестане наполягати на денуклеаризації Північної Кореї, та додав: він ніколи не відмовиться від ядерного арсеналу заради скасування санкцій.
Поки КНДР надсилає зброю до росії, Сеул намагається домовитися з Пхеньяном і водночас — із Трампом, Пекіном та Москвою. Південна Корея прибирає гучномовці від кордону з Північною, але однаково не чує голосу України. Навіть рукостискання нового південнокорейського президента Лі Чже Мьона з Володимиром Зеленським на полях саміту G7 не переросло в розмову.
Чому Південна Корея уникає підтримки України й чим це загрожує їй самій — у статті “Креветка між великими китами”: як Південна Корея шукає миру з Північною, відвертаючись від України” асоційованої старшої аналітикині Центру “Нова Європа” Наталії Бутирської.