Міністр закордонних справ Ірану в понеділок зустрівся з главою Міжнародного агентства з атомної енергії ООН напередодні переговорів між Вашингтоном і Тегераном, спрямованих на врегулювання ядерної суперечки. Водночас жодна зі сторін поки що не демонструє чітких ознак готовності до компромісу, а загроза можливих військових дій з боку США залишається, пише Reuters.
Вашингтон, який у червні долучився до Ізраїлю в серії авіаударів по Ірану, розгорнув у регіоні другу авіаносну ударну групу на тлі нового витка протистояння з Тегераном. Окрім цього, в регіоні вже перебувають інші американські військові кораблі та авіація.
Напруженість посилилася й через те, що Іран у понеділок розпочав військові навчання в Ормузькій протоці — ключовому міжнародному морському шляху та маршруті експорту нафти з країн Перської затоки, які закликають до дипломатичного врегулювання конфлікту.
США та Іран на початку місяця відновили переговори, намагаючись вирішити багаторічну суперечку щодо ядерної програми Тегерана. Вашингтон, інші західні держави та Ізраїль вважають, що вона спрямована на створення ядерної зброї. Тегеран це заперечує.
Міністерство закордонних справ Ірану повідомило, що під час зустрічі з главою МАГАТЕ Рафаелем Гроссі Арагчі обговорив співпрацю з агентством, а також технічну позицію Тегерана щодо ядерних переговорів зі США.
МАГАТЕ вже кілька місяців закликає Іран пояснити, що сталося із запасом у 440 кілограмів високозбагаченого урану після ізраїльсько-американських ударів, а також повністю відновити інспекції, зокрема на трьох ключових об’єктах, які були бомбардовані торік у червні: у Натанзі, Фордо та Ісфахані.
Ціни на нафту в понеділок майже не змінилися: інвестори зважують можливі наслідки майбутніх переговорів США та Ірану щодо деескалації напруження на тлі очікуваного збільшення видобутку країнами ОПЕК+.
Втім, Вашингтон прагне розширити рамки переговорів і включити до них неядерні питання, зокрема ракетний арсенал Ірану. Тегеран заявляє, що готовий обговорювати лише обмеження своєї ядерної програми в обмін на зняття санкцій і не погодиться на повну відмову від збагачення урану. Питання ракетних можливостей, за словами іранської сторони, обговоренню не підлягає.
Під час візиту до Угорщини державний секретар США Марко Рубіо заявив, що досягти угоди з Тегераном буде непросто.
«Я думаю, що є можливість дипломатично досягти угоди, яка врахує наші занепокоєння. Ми будемо дуже відкриті й готові до цього. Але я не хочу перебільшувати. Це буде складно. Із Іраном дуже важко укладати справжні угоди, бо ми маємо справу з радикальними шиїтськими клериками, які ухвалюють богословські, а не геополітичні рішення», — сказав Рубіо.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що прибув до Женеви, щоб «досягти справедливої та збалансованої угоди».
«Чого не буде на столі переговорів — це капітуляції під загрозами», — написав Арагчі у соцмережі X.
Іран неодноразово погрожував перекрити Ормузьку протоку у відповідь на будь-який напад. Такий крок міг би заблокувати близько п’ятої частини світових поставок нафти й спричинити різке зростання цін.
Ормузька протока з’єднує найбільших виробників нафти Перської затоки — Саудівську Аравію, Іран, Ірак та Об’єднані Арабські Емірати — з Оманською затокою та Аравійським морем.
Корпус вартових Ісламської революції провів навчання під назвою «Розумний контроль Ормузької протоки», щоб перевірити готовність своїх морських підрозділів захищати цей водний шлях, повідомило напівофіційне агентство Tasnim.
«Інтелектуальне використання геополітичних переваг Ісламської Республіки в Перській затоці та Оманському морі є серед головних цілей цих навчань», — йдеться у повідомленні.
Водночас іранська організація цивільної оборони провела навчання з хімічного захисту в спеціальній енергетичній економічній зоні Парс на півдні країни для посилення готовності до можливих хімічних інцидентів у ключовому енергетичному центрі.
Заступник міністра закордонних справ Маджид Тахт-Раванчи у неділю заявив про готовність Ірану піти на компроміс щодо ядерної програми в обмін на зняття санкцій, зазначивши в інтерв’ю BBC, що «м’яч на полі Америки — вона має довести, що хоче укласти угоду».