Владімір Путін, який очолює Росію понад 25 років, перетворив святкування 9 травня на нову релігію, але цього року йому немає що святкувати. Більше того, серед росіян шириться невдоволення владою через наслідки війни в Україні, пише The Wall Street Journal.
«З огляду на те, що лінія фронту застопорилася, втрати росіян перевищили мільйон, економіка постраждала, а ракетні удари та удари безпілотників стали звичним явищем, в останні місяці країною поширилося глибоке почуття невдоволення. Це потенційно є найсерйознішим викликом для правління Путіна на сьогодні — і може бути більш підступним, ніж невдалий путч Євгенія Пригожина у 2023 році», — йдеться в матеріалі.
На фоні чуток про можливість державного перевороту російські служби безпеки відповіли новими драконівськими обмеженнями, у тому числі блокуючи інтернет.
Це не означає, що переворот неминучий, чи що Путін незабаром буде усунений з гри, але зміна настроїв вражає порівняно з минулим груднем, коли російські чиновники були підбадьорені надіями, що президент США Дональд Трамп тиснутиме на Україну, щоб вона уклала мирну угоду на умовах Москви.
Видання зазначає, що переломний момент настав у січні. Тоді так звана «спеціальна військова операція Путіна» в Україні тривала стільки ж, як Друга світова на теренах СРСР.
«Кожен день з того часу посилює відчуття, що ми не гідні пам’яті наших дідів. Путін створив цей культ дідів, і тепер це обернулося проти нього», – сказав колишній спічрайтер Путіна, який зараз є опозиційним політиком та живе за кордоном, Аббас Галлямов.
У Кремлі натомість стверджують, що війна спричинила «феноменальну консолідацію суспільства навколо президента», а триває вона вже понад чотири роки, оскільки «її цілі ще не повністю досягнуті».
Щоправда російські блогери вже скаржаться, що «діди» часів Другої світової війни «вже дісталися Берліна, а ми чомусь продовжуємо просто махати кулаками та говорити нісенітниці про червоні лінії».
Удари українських безпілотників та ракет по російських НПЗ та військових заводах уже стали звичним явищем. Близько 70% населення Росії зараз перебувають у межах українських досяжності. Спочатку ці атаки сприяли ефекту згуртування, але тепер лише ілюструють слабкість Путіна.
«Путіна сьогодні сприймають як старого діда, який не знає про реальний стан справ у житті людей. Його більше не вважають захисником. Його більше не вважають Суперменом», – сказав старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія Євразія Алєксандр Баунов.
Колишній німецький чиновник оборони, який керує аналітичним центром IRIS у Німеччині, Ніко Ланге каже, що якби Путін міг обирати, він би не проводив парад 9 травня.
«Він не хоче стояти десь на відкритому повітрі, враховуючи шкоду, завдану російським системам повітряного спостереження та протиповітряної оборони, а також те, як українські безпілотники та ракети вибирають цілі. Але через квазірелігійне значення 9 травня він також не може не проводити парад», — зазначив він.
Британський професор історії в Університеті Джонса Гопкінса Сергій Радченко натомість каже, що ключовим поворотним моментом для росіян стала серія українських атак по Туапсе.
«Усі — можливо, за винятком Путіна — тепер почали розуміти, що війна йде не за планом. Саме тоді війна дійшла до тих людей, які раніше підтримували її здалеку», — сказав він.
Чимало російських «патріотичних» блогерів дедалі більше обурені обмеженнями, запровадженими державою, та корупцією на високому рівні. Чорним звіром для них став колишній міністр оборони Росії та нинішній голова Ради національної безпеки Сєргєй Шойгу.
Колишній спікер Путіна Галлямов каже, що настрої в російських соцмережах відображають певну тенденцію: «Люди, які раніше не цікавилися політикою, тепер вважають модним висловлювати політичні погляди, турбуватися про страждання народу та скаржитися на владу. Історично склалося так, що така мода зазвичай передує революціям».
Натомість колишній радник Путіна та високопоставлений керівник державного телебачення, який зараз живе за кордоном, Марат Гельман вважає, що Кремль розуміє, що попереду може бути серйозне невдоволення, тому вирішив «поки що дозволити проявитися незначному невдоволенню». Однак у Москви достатньо ресурсів, щоб придушити будь-який громадянський супротив.
Колишній посол США у Москві Джон Салліван натомість зазначив, що «у Росії все відбувається дуже повільно, але коли воно відбувається, то відбувається швидко».
Днями низка ЗМІ опублікувала дані неназваної європейської розвідки, згідно з якими у Кремлі надзвичайно стурбовані ризиком змови або спроби перевороту в Росії. Через це спецслужби суттєво посилили охорону Путіна та ретельно стежать за його оточенням.
У документі також згадують Сєргєя Шойгу. За висновками розвідувального агентства, саме він «асоціюється з ризиком спроби державного перевороту, оскільки зберігає значний вплив у вищому військовому командуванні».
Водночас напередодні параду у Москві 9 травня в столиці Росії та деяких регіонах офіційно відключили мобільний інтернет.