Путін намагався представити невдачу Росії в Сирії як перемогу, стверджуючи, що Росія запобігла створенню “терористичного анклаву” в країні.
Успіх повстанців у Сирії демонструє обмеженість безпекових та економічних пропозицій Росії союзникам по всьому світу. Москва успішно допомогла Асаду відновити військовий і політичний контроль над більшою частиною країни, але виявилася нездатною завдати вирішального удару по опорі повстанців у довгостроковій перспективі.
Росія також не змогла сприяти економічному розвитку Сирії або замінити західні інвестиції, які заполонили країну в перші роки правління Асада, а потім вичерпалися під час “Арабської весни”, повідомляє Олександр Баунов, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.
На територіях, контрольованих ісламістськими повстанцями, яких підтримує Туреччина, рівень життя врешті-решт перевищив рівень життя в регіонах, де править Дамаск, підтримуваний Росією та Іраном.
У контрольованому повстанцями Ідлібі були електрика, паливо, вода і значно менший дефіцит продуктів харчування. Загальний обсяг торгівлі Росії з Сирією ніколи не перевищував 700 мільйонів доларів на рік, що менше, ніж торгівля Туреччини з відносно невеликими територіями, які контролюють повстанці.
Детальніше про падіння режиму Асада в Сирії та його геополітичні наслідки — читайте у статті члена експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслава Ліхачова “Падіння режиму Асада може масштабно вплинути на Україну. Як саме?”.