Після падіння режиму Асада країна стикається з викликами з боку Туреччини й Ізраїлю та ворожістю Заходу.
Звільнення Сирії від режиму диктатора Башара Асада було довгоочікуваним, але неочікуваним. Сирія була звільнена від впливу Росії та Ірану, але інші загрози залишаються і навіть розширюються. Північно-східна Сирія страждає від власних складнощів і чужих воєн. Туреччина і Робітнича партія Курдистану протистоять один одному. Фінансовані Туреччиною ополченці, відомі своєю злочинністю, знущаються і вбивають цивільних, зазначає новеліст Робін Ясін-Кассаб.
На думку автора, ще більш серйозним викликом є ворожість Заходу. ЄС і США не знімають санкції з Сирії, хоча режиму Асада вже немає. Гірше того, Ізраїль, чиї дії виправдані США, Великою Британією і Німеччиною, вторгся на ще більшу територію Сирії й бомбардує розвідувальні, а також військові об’єкти, імовірно, щоб знищити докази співпраці з Асадом.
Раніше газета The Wall Street Journal із посиланням на високопоставлених чиновників США писала, що Туреччина нарощує сили вздовж кордону з Сирією, що може вказувати на підготовку до широкомасштабного вторгнення на територію, яку контролюють сирійські курди і яких підтримує Америка. Нарощування військ почалося після падіння режиму Башара Асада та схоже на дії турецьких військових перед вторгненням у північно-східну Сирію у 2019 році.