П’ять тонн готівки Росія таємно передала Ірану ще до повномасштабної війни

Потяги з готівкою — один з креативних способів Кремля обходити санкції та підтримувати союзника.

Росія таємно переправляла до Ірану мільярди доларів готівкою, щоб утримати режим на плаву, з’ясувала газета The Telegraph.

Державний російський банк розпочав поставки до Ісламської Республіки на загальну суму близько 2,5 мільярда доларів  лише за кілька днів після того, як Дональд Трамп під час свого першого президентського терміну запровадив жорсткі санкції проти Тегерана.

Протягом чотирьох місяців у 2018 році було відправлено майже п’ять тонн банкнот 34 великими партіями.

Кожна поставка — вартістю від 57 до 115 мільйонів доларів — здійснювалася між розташованим на Смірновской вулиці в Москві «Промсвязьбанком» та Центральним банком Ірану на бульварі Мірдамад у Тегерані, свідчать документи, отримані The Telegraph.

Ці приховані платежі свідчать про значно глибший характер відносин між Росією та Іраном, ніж вважалося раніше: Москва й Тегеран обходили санкції та традиційні платіжні механізми, щоб підтримувати іранський режим.

Існують побоювання, що подібні виплати можуть здійснюватися й нині — на тлі того, що Іран постачає Росії дрони Shahed-136 та балістичні ракети малої дальності Fath-360 для війни проти України.

Поставки російської готівки розпочалися після того, як іранський режим жорстко придушив хвилю протестів через економічні труднощі у 2018 році.

«Промсвязьбанк», який Москва використовувала для обходу санкцій, здійснив першу поставку 13 серпня 2018 року — за тиждень після того, як Дональд Трамп підписав указ про запровадження санкцій проти Тегерана.

Тоді було відправлено 110 кілограмів готівки на суму 57,3 мільйона доларів. Імовірно, гроші залізницею доправили до порту Астрахань, звідти — морем через Каспійське море до порту Аміробад, а далі знову потягом до Тегерана.

За даними видання, сума складалася з банкнот номіналом 500 євро — з огляду на вагу та вартість кожної партії, хоча у документах сума фіксувалася в доларах США.

Анна Борщевська, експертка з російської політики на Близькому Сході, пояснила The Telegraph, що ці перекази демонструють здатність Москви знаходити винахідливі способи підтримувати іранський режим у кризові моменти.

«Логіка полягає в тому, що режим потребує підтримки», — зазначила вона, додавши: «Росія може вагатися щодо прямого військового втручання, але існує безліч інших інструментів, щоб утримати режим».

Аша Каслберрі-Ернандес, колишня старша радниця з питань Близького Сходу в Державному департаменті США, заявила, що грошові поставки дозволяли Москві зберігати свою підтримку Тегерана в таємному режимі.

За її словами, ці поставки демонструють, наскільки Кремль був зацікавлений у виживанні іранського режиму, і, ймовірно, здійснювалися від безвиході.

«Це балансування: вони хочуть допомогти Ірану, але не хочуть, щоб про це знали», — сказала вона.«Вони діють потай, бо розуміють, що більшість міжнародної спільноти налаштована проти іранського режиму й радше підтримує народ».

Аріан Табатабай, старша радниця спеціального посланця з питань Ірану в адміністрації Джо Байдена, припустила, що ці поставки могли бути оплатою за широкий спектр військових закупівель або підтримкою організацій на кшталт Корпусу вартових Ісламської революції.

«Моє перше припущення — це обладнання й озброєння, ракетні системи або їхні компоненти», — сказала вона.«З огляду на надзвичайно жорсткі санкції проти обох країн і те, що Іран фактично відрізаний від SWIFT та інших банківських механізмів, використання готівки мене зовсім не дивує».

«Промсвязьбанк», який раніше був приватним, у 2017 році перейшов під контроль Кремля та був перепрофільований для фінансування оборонного сектору й обходу американських санкцій.

Після націоналізації Центральний банк Росії заявив, що фінустанова стане «банком спеціального призначення для обслуговування підприємств військово-промислового комплексу».

На момент здійснення платежів банк очолював Пьотр Фрадков — син колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Росії. Його призначили на посаду в січні 2018 року.

Після повномасштабного вторгнення Владіміра Путіна в Україну у 2022 році Фрадков потрапив під санкції Великої Британії та США.

Сам «Промсвязьбанк» згодом також потрапив під санкції Лондона й Вашингтона та фігурував у розслідуваннях щодо проросійських кампаній втручання у вибори.

Financial Times у четвер повідомила, що з кінця 2024 року «Промсвязьбанк» співпрацював із молдовським олігархом для випуску кольорових імітаційних банкнот, покликаних забезпечити циркуляцію російських грошей у світі попри західні обмеження.

Ці «банкноти» також нібито можна обміняти на криптовалютний токен, запущений торік і рекламований як стейблкоїн, прив’язаний до рубля та забезпечений депозитами державного банку.

Тонни готівки з «Промсвязьбанку» були доставлені до Центрального банку Ірану в Тегерані, свідчать торговельні записи, надані The Telegraph компанією ImportGenius, яка збирає митні дані з приватних джерел. 

На той час головою Центрального банку Ірану був Абдольнасер Гемматі, який керував установою у складний період 2018–2021 років — на тлі наслідків санкцій Дональда Трампа.

Річард Неф’ю, заступник спеціального посланця з питань Ірану в адміністрації Байдена, сказав The Telegraph, що існує кілька причин, чому могли здійснюватися такі платежі, але не здивувався б, якби це було спробою стабілізувати іранську економіку.

«Якби ви сказали мені у 2020 році, що іранці постачатимуть Росії ракети й дрони, я б сказав, що ви божевільні. Але тепер ми це бачимо», — зазначив він. — «Я цілком допускаю, що це був прямий спосіб підтримки іранського уряду з боку Росії. Це не стало для мене шоком».

Він додав, що така підтримка цілком вписується в логіку альянсу, який Москва й Тегеран намагалися вибудувати, зокрема для підтримки курсу ріалу та іранської економіки.

Дональд Трамп нині погрожує масштабним військовим зіткненням з Ісламською Республікою, тоді як Вашингтон протягом тижнів концентрує флот у Перській затоці.

Відносини Москви й Тегерана значно зміцнилися після вторгнення Росії в Україну — зокрема через військове співробітництво та закупівлю іранських дронів Shahed для ведення війни.

Абдольнасера Гемматі знову призначили головою Центрального банку 31 грудня минулого року після відставки його попередника на тлі нової хвилі протестів. Це дає можливість припускати, що подібні фінансові перекази між Росією та Іраном можуть відновитися.