На півночі Квебеку раптово зникло озеро Руж площею близько трьох квадратних кілометрів. Вода прорвала нову точку відтоку та за кілька годин дісталася більшого озера за майже 10 км. Експерти не дійшли згоди, чи була ця подія рідкісним природним явищем, чи результатом впливу людини, пише The Guardian.
Про зникнення озера місцеві жителі дізналися в травні 2025 року. Мисливцю Мануелю Діксону надійшло повідомлення з текстом: “Озеро Руж зникло”. Наступного дня він разом із батьками побачив наслідки на власні очі. Вся вода зникла, залишивши після себе мул, мертву рибу та широку смугу ґрунту, якою вода вийшла з озера.
Переглянути цей допис в Instagram
Допис, поширений Geocast (@geocast._)
Озеро Руж було відомим місцем риболовлі з чистою водою, піщаними берегами та фореллю. Мулиста рівнина чітко показала напрямок прориву. Вода подолала майже 10 км суходолом і перелилася в більшу водойму, не спричинивши жертв.
“Коли там були ліси, сніг у тіні танув три місяці. Зараз стільки ж снігу тане за один місяць. Це як покласти брилу льоду в мікрохвильову піч”, — зазначив Діксон. Старійшина громади Аллан Саганаш додав, що береги озера “ослабли, бо немає укриття”.
Гідролог Юнес Аліла з Університету Британської Колумбії пояснює, що будь-яке втручання в екосистему — чи то лісові пожежі, чи вирубка дерев — порушує природний баланс. Це призводить до того, що ґрунтові води підіймаються частіше і затримуються на високому рівні значно довше — іноді тижнями замість днів. Перенасичена вологою земля втрачає міцність і починає руйнуватися, причому найвразливішими місцями стають береги річок та озер.
Уряд Квебеку дійшов висновку, що зникнення озера було природним, і не проводив окремого розслідування. Влада також послалася на дослідження 2004 року, яке оцінювало ризик змін водних шляхів як незначний.
Втім, науковці згадують подібний випадок 1974 року, коли невелике озеро за 200 км звідси висохло менш ніж за три години. Гідролог Франсуа-Ніколя Робінн вважає, що осушення озера Руж могло бути неминучим, але пожежі та вирубка могли його пришвидшити.
Юнес Аліла натомість говорить про нову тривожну закономірність у регіонах, що втратили лісовий покрив. Вождь Ірен Ніпош наголосила, що громада терміново потребує оцінки ризиків для інших водойм.
“Мені потрібно з’ясувати, чи є інші потенційні озера, з якими б могло це статись”, — підсумувала Ніпош.
Інше озеро Босумтві в Гані, що утворилося внаслідок падіння метеорита 1,07 мільйона років тому, опинилося під загрозою знищення через нелегальний видобуток золота. Використання токсичних речовин та руйнування ландшафту старателями можуть призвести до незворотної екологічної катастрофи.