Навіщо Орбан шпигує за Україною. Кілька цілей угорського прем’єра
Володимир Кравченко
Поки НАТО стежить за агресивною Росією, країна-член Альянсу Угорщина шпигує за… Україною, яка воює з РФ за свою свободу та незалежність.
За словами спікера СБУ Артема Дехтяренка, українська контррозвідка затримала двох колишніх українських військовослужбовців, які працювали на угорську розвідку. Основним завданням агентів було збирати інформацію про обороноздатність Закарпатської області, зокрема про стан ПРО, пересування українських військових, а також про настрої в разі можливої появи на території області іноземного військового контингенту, включно з угорським. Окрім того, угорців цікавила інформація про ситуацію на фронті.
Фігурантам справи повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Минулої п’ятниці Шевченківський суд Києва обрав запобіжний захід двом підозрюваним у роботі на військову розвідку Угорщини: їх відправили під варту на 60 діб без можливості внесення застави. Якщо провину буде доведено, їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Угорські спецслужби давно та щільно працюють у Закарпатті — українському регіоні, де компактно проживають угорці: за даними перепису 2001 року, їх налічувалося понад 150 тисяч осіб, що становило 12% населення області. В інтересах Будапешта було розширено права угорської меншини, що є однією з передумов утримання Закарпаття у сфері свого впливу.
Нагадаю, що тільки Угорщина з усіх країн-членів НАТО за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому 2022 року перекинула підрозділи своєї армії до україно-угорського кордону. Пізніше колишній співробітник Центру стратегічних досліджень безпеки в уряді Угорщини Андраш Рац казав, що ці сили не були наступальними й угорська влада не замислювалася над окупацією частини української території, а намагалася підготуватися до великого потоку біженців.
За інформацією ZN.UA, Угорщину цікавлять дані про охорону кордону та боєздатність українських підрозділів у Закарпатті. Також Будапешт збирає відомості про організацію роботи місцевих і центральних органів влади; слабкі сторони представників регіональної еліти; рівні безпеки центрів розподілу електроенергії та захисту електростанцій на заході України; порядок захисту центрів інформаційної комунікації тощо.
«Це не новина, що Угорщина шпигує за Україною: наші союзники у НАТО знають про це вже давно, зокрема й від нас», — написав на сторінці Facebook угорський журналіст Саболч Паньї. За його словами, ще в другій половині 2023 року два офіцери національної безпеки, які працюють у країнах ЄС/НАТО, розповіли йому: в той час як більшість країн західного Альянсу співпрацювала у сфері обміну розвідувальною інформацією про Росію, Угорщина цього не робила.
«З того, що угорські спецслужби «зливають у загальний доступ», союзникам у НАТО вже тоді стало зрозуміло: пріоритети цивільної та військової розвідки Угорщини відрізняються від їхніх власних: угорці ділились із союзниками досить великою кількістю інформації, зібраної про Україну. Тобто коли майже всі намагалися збирати дані про Росію-агресора й ділитися ними з партнерами, угорці більше шпигували за Україною, яка перебуває під окупацією», — констатує Паньї.
У дуже рідкісних випадках влада будь-якої країни повідомляє публічно про виявлених агентів, розвідувальну мережу. Ймовірно, цього разу Київ хотів подати сигнал Будапешту, що не дозволить втручатися у внутрішні справи України. Зі свого боку уряд Віктора Орбана вирішив піти на загострення ситуації. Але на тлі війни Росії проти України, що триває, в непростих відносинах між Києвом і Будапештом розкручується спіраль нової кризи.
Як далеко вона сягне? Наразі криза не виходить за межі складних україно-угорських відносин — Київ і Будапешт «пінгують» один із одним.
Після оприлюднення СБУ інформації про затримання агентів глава МЗС Угорщини Петер Сіярто назвав це повідомлення «пропагандою» й оголосив про вислання двох дипломатів, які працювали в українському посольстві в Будапешті. Київ відповів дзеркально й вислав двох угорських дипломатів. Після цього угорські силовики жорстко затримали українського ексдипломата Сергія Александрова в центрі Будапешта, звинуватили його в шпигунстві й депортували до України. В МЗС України назвали ці дії антиукраїнською істерією.
Угорщина перенесла заплановані на 12 травня консультації з Україною щодо нацменшин. Заступник глави МЗС Угорщини Леванті Мадяр заявив, що переговори перенесено через «недружні кроки» з боку Києва. Нагадаю, що наприкінці квітня в уряді України повідомили, що в Будапешті узгодили роботу експертних груп для розгляду 11 рекомендацій Угорщини. Українська делегація розраховувала на перші проміжні результати вже 12 травня. У Києві сподівалися, що це допоможе розблокувати переговорний процес про вступ до ЄС, який блокує Угорщина.
Крім того, угорська влада стверджує, що заява України про викриття розвідувальної мережі Угорщини на своїй території свідчить про співпрацю Києва та опозиційної партії «Тиса». На думку Будапешта, доказом координації між владою України й «Тисою» є той факт, що заяви Києва про викриття угорських шпигунів були поширені опозицією й «швидко переросли в повномасштабну міжнародну кампанію з дискредитації».
Істерична реакція уряду Віктора Орбана на викриття українською контррозвідкою угорської розвідувальної мережі в Закарпатті — це не тільки роздратування від публічного обговорення провалу її спецслужби, а й прояв конфлікту між Будапештом, з одного боку, й Києвом та Брюсселем — з іншого. Його суть — використання Орбаном «українського кейсу» для посилення власної влади, вибивання грошей із фондів ЄС і подальшого постачання до Угорщини російського газу за пільговими цінами.
Нагадаю, що Будапешт відмовляється постачати нам зброю, а також блокує заяви ЄС на підтримку України, виділення військової допомоги нашій країні від Євросоюзу, відкриття першого переговорного кластеру щодо вступу України до ЄС. Кабінет Орбана провів референдум про підтримку угорцями членства України в Євросоюзі, а Петер Сіярто заявляє, що його країна не зніме вето на вступ України до ЄС, допоки угорській меншині в Закарпатті не повернуть прав, яких її позбавили.
Судячи зі слів верховної представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас, у ЄС є розуміння, як діяти в разі, якщо угорське вето на вступ України не вдасться подолати. «У нас є «план Б» і «план В». Але наш фокус — «план А», суть якого — отримати підтримку всіх», — заявила вона, додавши, що ЄС веде діалог із Угорщиною про зняття вето. «Якщо це не допоможе, ми вже працюємо над «планом Б», але я його не розкриватиму. Ми ще в процесі», — запевняє Каллас.
Як раніше писало ZN.UA, є кілька можливих варіантів дій для нейтралізації Угорщини. Перший варіант — застосувати положення статті 7 Договору про Європейський Союз, що дають змогу позбавити Будапешт права голосу. Другий — використовувати санкції проти Угорщини, щоб у такий опосередкований спосіб змусити Будапешт голосувати солідарно з іншими країнами ЄС. Третій — ігнорувати Угорщину під час ухвалення ЄС рішень щодо ключових питань.
Та поки ЄС шукає «план Б», Україна вже живе за умов плану, реалізованого Орбаном, коли політика Будапешта працює в інтересах Москви, а не миру та безпеки в Європі. Києву потрібно бути готовим до того, що Будапешт і далі намагатиметься вести діалог із позиції сили, заважати ЄС ухвалювати рішення на підтримку України, блокувати надання фінансових ресурсів через Європейський фонд миру, забороняти імпорт української сільськогосподарської продукції, вимагати дозволу на транзит російського газу територією нашої країни й розширення прав угорської меншини в Закарпатті.