Раніше повсякденне життя фінського прикордонника було настільки рутинним, що деякі політики навіть запитували, чи потрібна країні прикордонна служба взагалі. Тепер таких питань більше не виникає. Сьогодні 235 постійних співробітників і близько 150 призовників, які проходять ротацію, формують першу лінію оборони на північнокарельській ділянці кордону з Росією протяжністю 305 км — тепер уже рубежі НАТО, пише The Times.
На відміну від більшості європейських країн, фінська прикордонна служба тісно пов’язана з армією. Її командири проходять ті самі курси національної оборони, використовують той же резерв призовників і беруть участь у тих самих військових планах. У разі надзвичайної ситуації вони можуть застосовувати важке армійське озброєння, наприклад, протитанкові ракети Javelin. У них є запаси протитранспортних і протипіхотних мін, які за потреби можна швидко розгорнути, перетворивши великі ділянки кордону на продумані мінні поля.
Політичні та військові лідери Фінляндії докладають усіх зусиль, щоб підкреслити: напад Росії був би актом самогубного божевілля. У країні з населенням 5,6 мільйона осіб налічується близько 900 тисяч резервистів, найбільший артилерійський арсенал у Європі та достатня глибина території, щоб будь-яка спроба вторгнення стала для ворога логістичним кошмаром — як це вже було під час Зимової війни 1939–1940 років.
Навчання проводяться з такою ж суворістю, як і в регулярних військах. За кілька кілометрів від кордону, в лісі, група з дюжини курсантів, які готуються стати молодшими офіцерами, ділиться на команди нападників і захисників, щоб відпрацювати тактику піхотного бою. Спілкуючись виключно жестами, щоб не видати себе, атакуючі просуваються до ворожого спостережного пункту, доки їхній командир не буде «поранений», а підрозділ не втратить управління.
Після завершення обидві сторони збираються і безжально аналізують помилки. Наступного місяця ці солдати забезпечуватимуть розвідку на масштабних маневрах за участю двох бригад фінських збройних сил. Спостерігачі за вогнем тим часом відпрацьовуватимуть наведення артилерії на півночі Лапландії.
На тлі таких навчань реальна прикордонна служба здається майже буденною. Кордон являє собою 10-метрову просіку в лісі, зарослу травою і чагарниками. Щоліта фінські прикордонники разом із російськими колегами з ФСБ проходять уздовж лінії, обрізаючи кущі та перевіряючи, чи все гаразд.
У кращі часи прикордонники зустрічалися зі своїми російськими колегами до десяти разів на рік — тепер лише чотири. Взаємодія залишається загалом професійною, але набула відтінку демонстративної холодності. Якщо дерево падає через лінію, фіни розпилюють його точно по кордону — решту залишають росіянам.
Фіни визнають, що мова спілкування змінилася. З російського боку вступ Фінляндії до НАТО [у 2023 році] — подія величезного значення, до якої вони не були готові, і що далі розвивається ситуація, то сильніше державна пропаганда впливає на їхнє мислення. Це не сприяє взаєморозумінню.
Раніше міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен, під час засідання Північноатлантичної ради НАТО, заявив, що Росія проводить модернізацію та переозброєння своїх збройних сил поблизу кордонів Європейського Союзу. Вона готується до другої фази потенційної агресії проти НАТО.